Максим Кияк

Регіон:
ЄС
Країна:
Литва
Тема:
Публічна дипломатія

Зовнішньополітичні відносини між Україною та Литовською Республікою можуть слугувати яскравим прикладом ідеальної міждержавної взаємодії. Динаміка цієї взаємодії протягом кількох останніх років не лише зберігається, але й інтенсифікується.

Політичний інтерес/Залученість

У 2018 р. Литва й Україна святкували сторіччя відновлення незалежності, а також відзначали десятиріччя двостороннього стратегічного партнерства, що у свою чергу супроводжувалося низкою заяв з боку вищого керівництва обох держав. З українського боку левова частка таких заяв належала Президенту України П. Порошенку та Голові Верховної Ради А. Парубію. В аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до ВРУ Литві присвячено окремий абзац. Важливим свідченням політичного інтересу до Литви є наміри підтримки з боку делегації ВРУ в ПАРЄ Європи кандидатури екс-прем’єр-міністра, а нині депутата сейму Литви та співавтора т. зв. «Нового плану  Маршала» для України А. Кубілюса.

Інституційна співпраця

Прикладом  успішної інституційної взаємодії у 2018 р. були підготовка до XI засідання Ради Президентів України та Литви та до IV Українсько-Литовського Економічного Форуму, де відбулася значна  координаційна робота з формування порядку денного у відносинах з Литвою.

Стратегічне бачення

Традиційно Литва є стратегічним союзником України з точки зору захисту територіальної цілісності, протистояння російській агресії й посилення санкцій проти Російської Федерації, у європейській та євроатлантичній інтеграції. Водночас в основних документах згадка про стратегічний характер співпраці з Литовською Республікою відсутня. У вищезгаданій аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до ВРУ 2018 р. наголошується на тому, що співпраця між Україною та Литовської Республікою набуває формату стратегічного партнерства.

Діяльність

У 2018 р. Литва та Україна зміцнили двосторонню співпрацю у сфері торгівлі, енергетики, безпеки, культури та ін.

Активна співпраця та комунікація між державами відбувається практично на рівнях всіх гілок влади. Важливим і символічним був візит Президента П. Порошенка до Литовської Республіки на початку 2018 р. з нагоди сторіччя її незалежності.

Голова Верховної Ради А. Парубій взяв участь у пленарному засіданні Сейму Литовської Республіки. На заході, присвяченому 85-им роковинам Голодомору в Україні, був присутній заступник голови Сейму Литовської Республіки Й. Лєсіс. Делегація Литовської Республіки на чолі з прем’єр-міністром С. Сквернялісом провела низку зустрічей із політичним керівництвом нашої держави. Крім того, у Львові відбулося 18-те засідання Міжурядової Литовсько-Української комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Неодноразово відбувалися візити вищого керівництва Литовської Республіки у зону бойових дій. Окрім вище згадуваних прем’єр-міністра С. Скверняліса та міністра закордонних справ Литви Л. Лінкявічуса у 2018 р. Донбас відвідав і міністр оборони Литовської Республіки Р. Каробліс. У Вільнюсі відбулося також ХІІІ засідання Литовсько-Української комісії з питань євроінтеграції, на котрому головувала Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

У грудні 2018 р. Посольством Литви в Україні було успішно завершено функції контактного Посольства НАТО в Україні, які виконувалися протягом чотирьох років.

Результати

Литовська Республіка продовжує бути не лише важливим адвокатом реформ в Україні та її європейської й євроатлантичної інтеграції, але і дружнім помічником у протистоянні російській агресії та у відновленні територіальної цілісності України. У 2018 р. Литва активно допомагала лікуванню поранених українських військовослужбовців. Було також досягнуто домовленість про те, що у 2019 р. Литвою буде надано гуманітарну допомогу на загальну суму близько 1 млн євро для постраждалих від російської агресії населених пунктів на українському Донбасі.

Сеймом Литви було також затверджено ініціативу «Україна 2027», конкретною метою якої є підготовка вступу України до Європейського Союзу. Литва активно діє (разом із Польщею) на користь зупинення будівництва газопроводу «Нордстрім ІІ», просуває ідею енергетичної незалежності країн ЄС від РФ. Під головуванням президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте у столиці України відбувся IV-й Українсько-Литовський економічний форум, у якому взяли участь представники уряду, бізнесу та експерти обох країн, і під час якого було підписано низку двосторонніх угод. Крім того, у Києві відбулася Рада президентів обох держав, під час якої було підписано низку важливих міждержавних документів. Протягом 2018 р. товарообіг між Україною та Литвою зріс на 15,6% порівняно з 2017 р. і склав 1 млрд 216,8 млн дол.

Ознайомитися з повним текстом дослідження