Регіон:
Азіатсько-Тихоокеанський регіон
Країна:
Китай
Тема:
Європейська інтеграція

Незважаючи на значний політичний інтерес до відносин Україна-КНР та високий рівень активності на цьому напрямі, інституційна співпраця органів державної влади України виявилась недостатньою і подекуди контраверсійною, а результати двосторонньої співпраці не повною мірою відповідають заявленим амбітним цілям.

 Політичний інтерес/залучення

Політичний інтерес до КНР у 2018 р. проявлявся на рівні виконавчої та законодавчої влади. В аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до ВРУ за 2018 р. привертається увага до глобальних проектів КНР, зокрема до того, що 56 % всіх закордонних китайських інвестицій були спрямовані саме в країни, які беруть участь у проекті Нового Шовкового шляху. Також у документі згадуються регіональні ініціативи КНР, передусім формат 16+1, та рекомендується приєднатися до ініціативи.

Виявляють інтерес до співпраці з Китаєм і народні депутати (група з міжпарламентських зв’язків із Китаєм є найбільшою за складом і налічує 215 парламентарів). Зокрема, Ю. Тимошенко згадувала про Китай у контексті своєї ініціативи розширення переговорного формату з відновлення територіальної цілісності України. Натомість О. Ляшко згадував про Китай у негативному контексті: політик пропонує сконцентруватися на створенні робочих місць для українців, а не на підписанні багатомільйонних угод із КНР.

Прем’єр-міністр В. Гройсман у своїх заявах згадував про те, що Україна і Китай планують подвоїти товарообіг до 10 млрд дол., а також розглядають нові можливості співпраці в агросфері, енергетиці, будівництві, насамперед інфраструктурних об’єктів, та в інших сферах. Досить активно просував упродовж року китайську тематику Перший віце-прем’єр-міністр С. Кубів, який вважає, що серед перспективних ринків для постачання української продукції ринок Китаю посідає першу позицію.

Інституційна співпраця

Серед позитивних прикладів інституційної співпраці можна відзначити взаємодію МЕРТ та Міністерства інфраструктури в ході роботи із залучення китайських інвестицій і підрядників до інфраструктурних проектів (ремонт та будівництво доріг, роботи з поглиблення портів).

Водночас упродовж року стали помітними неузгодженості між ухваленою наприкінці 2017 р. Експортною стратегією України та діяльністю МЕРТ, яка не відповідає Стратегії та Дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 рр. щодо китайського напряму. Також проявилися суперечності у позиціях Уряду та Адміністрації Президента щодо питання визначення 2019 р. роком Китаю в Україні.

Стратегічне бачення

У сфері стратегічного бачення змін не відбулося. Викладене у стратегічних документах бачення відносин із КНР відповідає поточним реаліям.

Діяльність

Діяльність України на китайському напрямку у 2018 р. зосереджувалась повністю на економічних питаннях. У цьому контексті заслуговує на увагу робота МЕРТ України. Серед помітних результатів у 2018 р. стало те, що 5-8 листопада Україна взяла участь у Китайській міжнародній імпортній виставці (China International Import Expo 2018). Участь України в CIIE 2018 була підтримана ЄБРР у рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу, які допомагають українським компаніям виходити на нові ринки.

5 липня відбулася зустріч Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України С. Кубіва з Головою Китайського комітету сприяння міжнародної торгівлі Цзян Цзенвеєм. Окрім того, 8 листопада С. Кубів під час візиту до Пекіна зустрівся з Віце-прем’єром Держради Китаю Лю Хе. Під час візиту було запропоновано розпочати спільні консультації щодо передумов створення зони вільної торгівлі Україна-Китай.

Також досягнуто домовленості щодо підписання угоди про автомобільний транспорт до наступного форуму Ініціативи «Один пояс – один шлях» у травні 2019 р.

Результати

За вісім місяців 2018 р. двостороння торгівля товарами між Україною та Китаєм зросла приблизно 21%, до $5,8 млрд. дол. Зі слів Першого віце-прем’єр міністра С. Кубіва, через п’ять років Україна та Китай планують збільшити цей показник до $10 млрд дол. на рік. Найбільшою статтею українського експорту в Китай є продовольство. Щоправда, при цьому зберігається від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі з КНР, яке за перші три квартали сягнуло $3,2 млрд. дол.

На певних напрямах співпраці помітне гальмування. Зокрема, під час Міжурядової комісії в грудні 2017 р. КНР заявила про готовність інвестувати в Україну близько 7 млрд дол. Однак більшість відповідних проектів все ще знаходиться на стадії погодження або на початкових стадіях реалізації – належних результатів упродовж 2018 р. досягнуто не було.

Ознайомитися з повним текстом дослідження