Максим Кияк

Країна:
Латвія, Литва
Тема:
Європейська інтеграція

2018 р. сміливо можна зарахувати до одного з найбільш продуктивних і насичених з точки зору зовнішніх відносин України з країнами Балтії. Наочним свідченням цього слугують, зокрема, візити глав усіх трьох держав регіону до України. Традиційно країни Балтії були та залишаються активними у підтримці України щодо незаконної анексії Криму, російської агресії на Донбасі та у звільненні політичних в’язнів, які утримуються у Російській Федерації.

Політичний інтерес/залученість

У 2018 р. інтенсифікувалося сприйняття країн Балтії як найбільш важливих і зорієнтованих на цінності союзників України на міжнародній арені. Зацікавленість у регіоні зберігається так само, як і акцент на спільних викликах для України та країн Балтії. В аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до ВРУ країнам Балтії присвячено навіть окремий підрозділ, тоді як в аналітичній доповіді за 2017 р. вони розглядалися лише разом із країнами Центральної Європи та Чорноморського регіону. Зацікавлення регіоном не обмежується лише безпековою та гуманітарною складовою, а прослідковується також в економічній, експертній, IT- сфері тощо. Чималий інтерес до цього регіону продовжує демонструвати голова українського парламенту А. Парубій, щоправда, здебільшого у контексті трикутника «Україна-Польща-Литва» та у контексті т. зв. концепції «Балто-Чорноморського Союзу» як формату субрегіонального співробітництва.

Інституційна взаємодія

Яскравим свідченням інституційної взаємодії слугувала підготовка до XXI засідання Ради Президентів України та Литви, а також до IV Українсько-Литовського Економічного Форуму. Загалом, інституційна взаємодія з країнами Балтії продовжує здійснюватися переважно на двосторонній основі та без створення форм співпраці з регіоном в цілому.

Після певної перерви призначено посла України в Естонії. Разом із тим, досі відкритим залишається питання щодо призначення посла у Латвійській Республіці.

Стратегічне бачення

Вже традиційно країни Балтії де-факто є стратегічними союзниками України у питаннях захисту територіальної цілісності, протистояння російській агресії, посилення санкцій проти Російської Федерації, а також пришвидшення євроатлантичної інтеграції України. Хоча таке союзництво і не є закріпленим в офіційних документах, але конституйоване політичними заявами на найвищому рівні. У Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 р згадка про регіон відсутня.

Діяльність

2018 р. охарактеризувався візитами президентів усіх трьох країн Балтії, двоє з яких стали першими лідерами держав, котрі побували у зоні проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі. Так, президент Латвії Р. Вейоніс побував поблизу Мар’янки, а глава Естонії К. Кальюлайд – на КПП «Майорське». Всі три лідери балтійських держав провели зустрічі з політичним керівництвом України. Президент Латвії взяв також участь у вшануванні жертв голодоморів в Україні. Значної уваги під час візиту К. Кальюлайд до України, разом з якою у складі офіційної делегації прибули також три десятки естонських бізнесменів, було надано економічній співпраці між країнами. Переважно торгово-економічному співробітництву був присвячений і другий протягом року візит К. Кальюлайд до України у вересні.

На парламентському рівні має місце продуктивна співпраця між Україною та країнами Балтії. Зокрема, Голова ВРУ А. Парубій взяв участь у пленарному засіданні Сейму Литовської Республіки. Голова Комітету у закордонних справах ВРУ Г. Гопко взяла участь у Ризькій безпековій конференції, у рамках якої провела низку зустрічей із керівництвом Комітету у закордонних справах Сейму Латвії. Керівництво та представники Комітету національної оборони Естонії здійснили офіційний візит до своїх українських колег із Комітету національної безпеки і оборони ВРУ. Попередньо погоджено спільний офіційний візит глав парламентів України та країн Балтії 2019 р. до США.

Парламентським виміром співпраця минулого року не вичерпувалася. Так, у 2018 р. делегація Литовської Республіки на чолі з Прем’єр-міністром С. Сквернялісом провела низку зустрічей із політичним керівництвом України, а також відвідала прифронтову Авдіївку. Через два місяці символічний візит на український Донбас здійснив і міністр закордонних справ Литви Л. Лінкявічус.

Наприкінці 2018 року р. у Києві під головуванням президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте відбувся IV-й українсько-литовський економічний форум, у якому взяли участь представники уряду, бізнесу та експерти обох країн. У 2018 р. також відбувся й Українсько-Естонський Бізнес-форум

З українського боку візит до Латвійської Республіки було здійснено Прем’єр-міністром В. Гройсманом та міністром освіти та науки Л. Гриневич, за результатами якого було підписано низьку угод.

У м. Рига відбулося друге засідання українсько-латвійської спільної комісії з науково-технологічного співробітництва, за результатами якого підписано протокол про наміри між міністерствами освіти і науки України та Латвії.

Результати

Вагомим з точки зору символізму на початку поточного 2018 р. був візит Президента П. Порошенка до Литовської Республіки з нагоди 100-річчя незалежності Литовської Республіки.

Одним із важливих результатів співпраці з країнами Балтії є початок функціонування т. зв. «Потягу чотирьох столиць» (Київ – Мінськ – Вільнюс – Рига з перспективою продовження до Таллінна в 2019 р.). Про зазначений потяг було анонсовано за результатами засідання Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торгово-економічного та наукового співробітництва у 2017 р.

Під час візиту Прем’єр-міністра В. Гройсмана до Латвійської Республіки, зокрема, підписано угоду про академічну співпрацю між Ризьким технічним університетом і Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Крім того, було також підписано міжурядову угоду щодо двостороннього співробітництва України та Латвії у галузі агро-промислового комплексу на 2018-2019 рр.

У 2018 було затверджено план заходів щодо посилення співпраці між міністерством аграрної політики та продовольства України і міністерством сільського життя Естонської Республіки на період 2018-2023 рр.

Зберігається тенденція минулих років до зростання торговельного обігу між Україною і країнами Балтії. Загальний обсяг зовнішньоторговельного обігу між Україною та Латвією за січень – вересень склав 409,1 млн дол. Товарообіг між Україною та Литвою зріс на 15,6% порівняно з 2017 р. і склав 1 млрд 216,8 млн дол.

Було домовлено також про те, що у 2019 р. Литвою буде надано гуманітарну допомогу для постраждалих від російської агресії населених пунктів на Донбасі на суму близько 1 млн євро. Естонія та Латвія продовжували допомагати у реабілітації українських військовослужбовців. Варто відзначити, що 2018 р., можна вважати вдалим і з точки зору поєднання з боку української влади комплексного сприйняття регіону з індивідуальним форматом співпраці з кожною з трьох балтійських держав.

Урядами всіх трьох балтійських держав було заявлено про нелегітимність т. зв. «виборів» в окремих регіонах Донецької та Луганської областей, а також засуджено агресивні дії Російської Федерації супроти кораблів ВМС України у Чорному морі.

Ознайомитися з повним текстом дослідження