Країна:
Іран
Тема:
Публічна дипломатія

У 2018 р. політика України щодо Ірану була пасивною та спрямованою швидше не на вирішення власних економічних потреб шляхом двостороннього співробітництва, а на демонстрацію політичної солідарності щодо санкцій із головним трансатлантичним партнером  України – США.

 Політичний інтерес

У порівнянні з минулими роками інтерес України до співробітництва з Іраном певною мірою знизився. У 2018 р. Іран не згадувався у переважній більшості важливих політичних документів та виступах керівництва держави, що можна пояснити остаточним виходом США із Спільного плану дій з Іраном та запровадженням економічних санкцій, насамперед в енергетичній сфері. Вважаючи себе одним із найбільш близьких партнерів США поза межами НАТО, Україна сприйняла поновлення санкцій Вашингтоном проти Ірану як сигнал до зниження активності на іранському напрямку.  Для України Іран залишається, насамперед, цікавим партнером щодо постачання енергоносіїв, тобто поновлення санкцій суттєвою мірою відбилося на сукупному зниженні політичної зацікавленості України у співпраці з Іраном.

Інституційна співпраця

Розвитком українсько-іранських відносин займаються МЗС, Міністерство енергетики і вугільної промисловості, МЕРТ, Міністерство інфраструктури, Міністерство аграрної політики та продовольства. Їх діяльність координується Міжурядовою українсько-іранською спільною комісією з економічного та торговельного співробітництва, засідання якої у 2018 р. двічі відкладалося .

Стратегічне бачення

Стратегічне бачення Ірану Україною було окреслено під час візиту міністра П. Клімкіна до Тегерану у 2016 р. Зокрема, воно ґрунтується на трьох принципах: дружній характер стосунків обох держав; недопущення втручання та перешкоджання співробітництву з боку третіх держав, а також взаємна зацікавленість (Ірану – як контрибутора енергетичної безпеки України, а України – як контрибутора продовольчої безпеки Ірану).

Сьогодні зацікавленість України в енергетичній співпраці з Іраном критично знизилась внаслідок санкцій, що не може не відбиватися на практичному розвитку відносин.

Діяльність

Показником зниження інтересу України до співпраці з Іраном у 2018 р. стало, зокрема, відкладення на невизначений термін двох візитів українських високопосадовців до Ірану: міністра енергетики та вугільної промисловості України І. Насалика і міністра інфраструктури В. Омеляна. Також доволі показовим стало дворазове відкладання засідання міжурядової українсько-іранської міжурядової комісії (останнє відбулося ще у березні 2017 р.).

Серед промітних політичних контактів слід відзначити дві зустрічі посла Ірану в Україні М. Мораді із президентом Торгово-Промислової палати України Г. Чіжиковим (17.10) та співголовою Депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Ісламською Республікою Іран Л. Козаченком. Результатом цих зустрічей стали спільні заяви щодо необхідності використання нових можливостей для інтенсифікації співробітництва. Однак, поки що ці заяви не було наповнено конкретним змістом.

Виняток складає лише аграрна галузь. Зокрема, за показниками 2018 р. Україна збільшила експорт сільськогосподарської промисловості до Ірану з 1,3% від загального експорту  у 2017 р. до 1,4% у 2018 р. Крім того, у рамках імплементації угоди про розвиток екстратериторільного господарства іранські підприємства взяли в оренду 1,2 тис. га сільськогосподарських земель в Україні (Одеська область) з метою вирощування зернових.

Результати

У 2018 р. спостерігається суттєве зниження рівня відносин між Україною та Іраном, що насамперед пов’язано із блокуванням можливостей енергетичного співробітництва, яке відбулося у зв’язку із запровадженням пакету економічних санкцій США щодо Ірану та усіх компаній, задіяних у співпраці з ним.

Варто зазначити, що незважаючи на заяви про продовження економічного співробітництва, Україна фактично солідаризується з позицією США, у зв’язку з чим у 2018 р. було відкладено низку урядових візитів до Ірану. Більш того, Україна сповільнила роботу міжурядової українсько-іранської комісії з економічного і торгівельного співробітництва, яка фактично координує увесь комплекс економічних відносин між двома країнами. Яскравим доказом зменшення торговельно-економічного співробітництва є показники зменшення торговельного сальдо з 482,5 млн дол. у 2017 р. до 360,2 млн дол. у 2018 р. Можна говорити лише про активне продовження співробітництва у сільськогосподарській сфері та навчання іранських студентів в Україні.

Ознайомитися з повним текстом дослідження