Ганна Шелест

Тема:
Інше

ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ

Україна є членом декількох регіональних організацій Чорноморського регіону, зокрема, Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) та Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ (ОДЕР-ГУАМ), але її дипломатичні зусилля останнім часом здебільшого обмежуються інституційною присутністю, необхідною для підтримки існування самих організацій. Відсутність стратегічного бачення щодо розвитку організацій та власної ролі в них, а також несприятливі міжнародні обставини призвели до вкрай низької ефективності використання механізмів співробітництва та перспектив розвитку у рамках ГУАМ.

Довідково: Організація за демократію і економічний розвиток – ГУАМ є міжнародною регіональною організацією, до складу якої входять Азербайджанська Республіка, Грузія, Республіка Молдова та Україна. Консультативний форум ГУАМ був заснований 10 жовтня 1997 року в рамках Саміту Ради Європи в м. Страсбург. У 1999 році до  форуму приєднався Узбекистан, який відкликав своє членство у 2005. 7 червня 2001 з підписанням Ялтинської Хартії ГУУАМ у рамках Саміту глав держав Форум було перетворено в Об’єднання ГУАМ, яке 23 травня 2006 на Київському саміті ГУАМ інституалізовано в Організацію за демократію і економічний розвиток – ГУАМ, через підписання Статут Організації. Відповідно до Статуту основними цілями ГУАМ є: утвердження демократичних цінностей, забезпечення верховенства права та поваги прав людини; забезпечення сталого розвитку; зміцнення міжнародної та регіональної безпеки та стабільності; поглиблення європейської інтеграції для створення загального простору безпеки, а також розширення економічного та гуманітарного співробітництва; розвиток соціально-економічного, транспортного, енергетичного, науково-технічного та гуманітарного потенціалу; активізація політичної взаємодії та практичного співробітництва у сферах, що становлять взаємний інтерес.

З 1 січня 2019 року Україна головує в ОДЕР-ГУАМ. Серед пріоритетів головування було визначено:

  • створення зони вільної торгівлі та транспортного коридору;
  • розробка програм державно-приватного партнерства і співробітництва;
  • зміцнення взаємодії з США, Японією і встановлення партнерства з Канадою;
  • реформа робочих механізмів ГУАМ і модернізація міжнародної нормативно-правової бази співробітництва;
  • завершення підготовки концепції розвитку Організації і реалізації комунікаційної стратегії ГУАМ.

У рамках ГУАМ діє 10 робочих груп, 4 з яких на період 2019-2020 координує Україна: Робоча група з питань економіки і торгівлі, Робоча група по транспорту, Робоча група з питань енергетики, Робоча група з питань інформаційних технологій, Робоча група з питань координації боротьби зі злочинністю (Україна), Робоча група з надзвичайних ситуацій, Робоча група з кібербезпеки (Україна), Робоча група з питань науки і освіти (Україна), Робоча група з питань культури і туризму, Робоча група з питань молоді та спорту (Україна).

Протягом останнього року головна діяльність була зосереджена на питаннях створення зони вільної торгівлі, боротьбі з торгівлею людьми та нелегальною міграцією, кібербезпеці, боротьбі зі злочинністю, незаконним обігом наркотиків, тероризмом, нелегальною міграцією, корупцією, надзвичайними ситуаціями, а також розвитку спорту  та транспорту.

Крім того, відбулась перша зустріч Ради міністрів закордонних справ ГУАМ – Канада (6.12.2018, Мілан), Семінар ГУАМ-Японія щодо заохочення інвестицій (17-23.03.2019, Японія).

Фактично, лише два основні пріоритети мали не лише формальне, а й практичне  наповнення останні декілька років –  це боротьба з оргзлочинністю та сприяння торгівлі та транспорту, зокрема через розвиток мультимодальних перевезень. Зокрема у березні 2017 у Києві держави-члени ГУАМ підписали Протокол про взаємне визнання окремих митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через державні кордони країн-членів організації, у жовтні 2018 – Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом.

Остання сесія Парламентської асамблеї ГУАМ відбулась 27-28 вересня 2018 року у м.Кишинеу, Молдова. Під час сесії було прийнято Комюніке 11-го засідання Парламентської Асамблеї ГУАМ, в якому, зокрема, приділили увагу питанням територіальної цілісності та врегулюванню конфліктів на території країн-членів, питанням інформаційної та кібер безпеки, концепції транспортного коридору та співробітництву з іншими регіональними та міжнародними організаціями.

Крім того, було прийнято Спільну заяву Парламентської Асамблеї ГУАМ і Балтійської Асамблеї, в якій, зокрема, йдеться мова про сприяння європейській інтеграції країн-членів ГУАМ, стратегічну важливість забезпечення взаємозв’язку у сфері транспорту та енергетики, а також посилення секторального співробітництва. Саме з цією організацією в останні роки спостерігається найбільша міжпарламентська взаємодія.

Водночас, між щорічними засіданнями Асамблеї, фактично не відбувається іншої діяльності на парламентському рівні, окрім участі невеликих груп спостерігачів під час парламентських та президентських виборів у країнах-членах.

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ

Попри те, що в Стратегії національної безпеки України (2015 р.) Чорноморський регіон згадується в контексті європейської інтеграції України, деокупації Криму, планів по денуклеаризації та демілітаризації регіону, діяльності ГУАМ та ОЧЕС, тим не менш згадка про ці організації та регіон загалом відсутня в інших документах, зокрема, планах пріоритетних дій Уряду.

ПОЗИЦІЇ ТРЕТІХ ДЕРЖАВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Задекларовані наступні формати співробітництва ГУАМ з третіми державами та організаціями: ГУАМ – Канада, ГУАМ – Польща, ГУАМ – США, ГУАМ – Чехія, ГУАМ – Японія, ГУАМ – Балтійська Асамблея, ГУАМ – Вишеградська група, ГУАМ – ЄС, ГУАМ – ОБСЄ, ГУАМ – ООН, ГУАМ – Рада Європи.

Ухвалена у 2007 р. «Чорноморська синергія – нова ініціатива регіонального співробітництва» ЄС, на жаль мала декларативний характер, і поміжно виокремила лише ОЧЕС серед регіональних організацій. Хоча подальша увага ЄС до Чорноморського регіону певним чином зросла, але що стосується держав ГУАМ, то Європейські інституції концентрують свою діяльність виключно у форматі Політики Східного Партнерства.

Російська Федерація з самого початку створення ГУАМ, ще навіть у форматі форуму, виступала категорично проти такого об’єднання, вважаючи його антиросійським. Фактично РФ вважала ГУАМ конкурентом СНД, оскільки всі його члени мали негативне або обережне ставлення щодо співробітництва на пострадянському просторі за домінування Москви, що спостерігалось у рамках СНД. Зі свого боку, країни-члени ГУАМ не вважали проект антиросійським, але прагнули до практичної співпраці без домінування і розширення економічних можливостей, зокрема створення зони вільної торгівлі, чого не було в СНД.

США відразу підтримали створення ГУАМ. Однак, незважаючи на задеклароване важливе місце Чорноморського регіону, співробітництво відбувається здебільш у двосторонньому форматі. Остання Спільна заява ГУАМ-США була прийнята ще у 2017 році. Останніми роками США не цікавився розвитком ГУАМ, і висловлював суто політичну підтримку об’єднанню.

Японія є країною, яка найбільш сприяє співробітництву у рамках ГУАМ та формату ГУАМ-Японія. Традиційними темами, на яких зосереджується Японія є розвиток малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій, розвиток туристичної галузі, екологія. У 2015 році була підписана Програма співпраці ГУАМ-Японія, в якій виділено 14 сфер пріоритетного співробітництва.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

В Україні відсутнє чітке та комплексне бачення власної політики в Чорноморському регіоні. За останні 10 років воно змінювалося від ідеї стати регіональним лідером до вузького, здебільш лише економічного, співробітництва з деякими країнами.

Маючи шанси стати другою Вишеградською четвіркою, країни-учасники ГУАМ не використовують її потенціал в повній мірі. Причинами цього можна вважати невизначеність зовнішньополітичного курсу країн-учасниць на різних етапах розвитку організації, «гойдалки» у визначенні пріоритетів самої організації, внутрішньополітичні та економічні кризи всередині держав, суперництво з боку інших регіональних проектів у Чорноморському та Східноєвропейському регіоні.

Незважаючи на визначення демократичного розвитку серед пріоритетів організації, вона  так і залишається виключно економічним об’єднанням.

У вимірі розвитку співробітництва у рамках ОДЕР-ГУАМ на сьогодні можливо виокремити наступні проблеми:

  1. Відсутність чіткого визначення пріоритету співробітництва та профілю організації. Фактично організація зосередилась на транспортній сфері, та окремих питаннях туристичного, митного співробітництва та боротьби з оргзлочинністю. Комплексної стратегії торгівельно-економічного співробітництва у рамках організації, а також визначення можливих сфер співробітництва у рамках кошику «демократичного розвитку» так і не відбулось.
  2. Низька зацікавленість країн-членів у співробітництві саме у форматі ГУАМ. Пріоритет двостороннього співробітництва над багатостороннім, а також орієнтація на інші регіональні об’єднання та ініціативи залишається.
  3. Відсутність пріоритету європейської інтеграції у Азербайджану, та фактична його відокремленість після підписання Угод про Асоціацію з ЄС Україною, Грузією та Молдовою. Створення зон вільної торгівлі та інших форматів співробітництва у рамках угод про асоціацію об’єднують три країни, і залишають четверту поза цими проектами та фінансовими інструментами.
  4. Неспроможність комунікації власних досягнень. Замале інформування громадськості щодо поточної діяльності організації постійно впливало на упереджене ставлення щодо неї, як в середині країн-учасниць, так і з боку міжнародних партнерів.
  5. Низький рівень громадського залучення до вироблення пріоритетів, обговорення поточної діяльності, вироблення рекомендацій та проектів на людському рівні, а не державному. Навіть експертний та академічний рівень співробітництва був відсутній.
  6. Заморожування діяльності Ділової Ради ГУАМ, останнє засідання якої відбулось у 2016 році.
  7. Відсутність українського бачення щодо пріоритетів співробітництва та перспективних тем у рамках ГУАМ.
  8. Невикористання потенціалу ГУАМ щодо консолідації міжнародної підтримки для вирішення українсько-російського конфлікту. У рамках Генеральної Асамблеї ООН протягом багатьох років закріплене питання щорічного порядку денного – «Затяжні конфлікти в зоні ГУАМ та їх наслідки для міжнародного миру, безпеки та розвитку», але за останні 5 років в його рамках розглядалися переважно молдовські та грузинські резолюції. Намагання представити українську ситуацію як унікальну і винести її в окреме питання порядку денного ООН мало як позитивні , так і негативні наслідки. Оскільки, українське питання могло бути відразу підняте в рамках розгляду питання конфлікти на просторі ГУАМ і, зокрема, представлено в комплексі з молдовським та грузинським як непоодинока та системна стратегія РФ щодо дестабілізації країн регіону, це могло мати певний позитивний вплив на сприйняття проблеми з боку міжнародної спільноти.
РЕКОМЕНДАЦІЇ для ВРУ