Регіон:
Близький Схід
Країна:
Ізраїль
Тема:
Публічна дипломатія

15 вересня 2020 р. у Вашингтоні було підписано угоди про нормалізацію відносин між Ізраїлем та двома арабськими державами – ОАЕ та Бахрейном. Це стало офіційним оформленням взаємодії, що відбувається неофіційно з початку 2010-х на фоні спільних викликів безпеці цих держав. 

Подія має контроверсійне значення, і стосується як двосторонніх відносин, так і ситуації на Близькому Сході в цілому. У контексті палестинсько-ізраїльського конфлікту та вирішення палестинського питання укладені угоди несуть небезпеку загострення протирічь та притискають інтереси палестинської сторони. У контексті боротьби за регіональне лідерство – зміцнюють блок поміркованих арабських монархій у протистоянні впливу Ірану та Туреччини, і у боротьбі з ісламістським екстремізмом. Ці процеси свідчать про зміну зовнішньополітичних пріоритетів низки держав та про оформлення нової архітектури безпеки в регіоні. 

Вищезазначені країни представляють інтерес для зовнішньої політики України на Близькому Сході. Врегулювання відносин між ними можна розглядати як стимул для поглиблення співпраці та роботи над ширшими регіональними проектами. Аналіз ситуації з точки зору конфліктної динаміки дозволяє винести низку уроків для України.

СУТНІСТЬ УГОД

Більшість країн Близькосхідного регіону офіційно не визнають державу Ізраїль та формально знаходяться у стані війни з країною, в першу чергу, у контексті палестинсько-ізраїльського конфлікту. ОАЕ та Бахрейн стали першими країнами Аравійського півострова, що підписали мирні угоди з Ізраїлем. Тепер  4 країни Близького Сходу мають дипломатичні відносини з Ізраїлем (мирні угоди з Ізраїлем також мають Єгипет (1979) та Йорданія (1994)). Процес нормалізації відбувався за посередництва США у рамках плану адміністрації Д. Трампа з близькосхідного врегулювання «Мир заради процвітання. Бачення того, як покращити життя палестинців та ізраїльтян», що було представлено у Вашингтоні 28 січня 2020 р.

15 вересня 2020 було підписано 3 документи: 

  1. Спільну Декларацію США, Ізраїлю, ОАЕ та Бахрейну; 
  2. Угоду про мир, дипломатичні відносини та повну нормалізацію між ОАЕ та Ізраїлем;
  3.  Декларацію про мир, співробітництво, конструктивні дипломатичні та дружні відносини між Бахрейном та Ізраїлем. 

Своєю метою сторони зазначили сприяння досягненню миру на Близькому Сході. Підкреслено важливість взаємоповаги, свободи і людської гідності та бажання покласти край 

радикалізму та конфліктам в регіоні. Обидві мирні угоди мають низку спільних ключових тез:

  • Встановлення дипломатичних відносин та відкриття дипломатичних місій найближчим часом;
  • Вживання заходів задля попередження будь-яких ворожих чи терористичних дій один проти одного та зобов’язання не підтримувати таку діяльність в інших країнах;
  • Намір докладати зусиль для врегулювання палестинсько-ізраїльського конфлікту;
  • Домовленість про започаткування співробітництва у низці галузей.

Спільні заяви про нормалізацію відносин (Спільна заява США, ОАЕ та Ізраїлю; Спільна заява США, Бахрейну та Ізраїлю) передували підписанню угод та були оголошені з ОАЕ та Бахрейном 13 серпня 2020 р. та 11 вересня 2020 р. відповідно. Вони містять низку важливих положень:

  • Мусульмани матимуть вільний доступ до відвідування ісламських святинь, розташованих в Єрусалимі;
  • Сторони докладатимуть зусиль для всеосяжного врегулювання палестинсько-ізраїльського конфлікту;
  • У Спільній заяві з ОАЕ зазначено, що Ізраїль та ОАЕ розділяють бачення США загроз та можливостей у регіоні, виступають за досягнення стабільності на Близькому Сході через дипломатичні зв’язки, зміцнення економічних контактів та ближчу координацію у сфері безпеки;
  • У Спільній заяві з ОАЕ йдеться про призупинення Ізраїлем встановлення суверенітету над своїми поселеннями на палестинських територіях.

 

РЕГІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ

Офіційне врегулювання відносин між Ізраїлем та ОАЕ/Бахрейном, що всю історію своєї незалежності не визнавали Ізраїль, свідчить про зміну принципів формування системи регіональної безпеки. Відбувається трансформація альянсів у боротьбі за регіональне лідерство. Блок поміркованих сунітських держав на чолі з Саудівською Аравією (куди входять ОАЕ та Бахрейн) та Ізраїль бачать спільні загрози безпеці (з боку Ірану та ісламістських екстремістів), що переважають над протиріччями між ними. Таким чином, зміцнюється протидія шиїтському іранському блоку та Туреччині з її союзниками. Підтримка та сприяння нормалізації з боку США зумовлена відповідністю зближення між їх союзниками в регіоні у контексті протистояння з Іраном.   

Палестинсько-ізраїльський конфлікт є основою конфліктних відносин Ізраїлю з сусідами в регіоні. Зважаючи на це, офіційно арабська сторона вказує намагання досягти прогресу у вирішенні палестинського питання однією з головних причин врегулювання відносин з Ізраїлем. Питання ізраїльських поселень на палестинських територіях є одним з найгостріших аспектів конфлікту. Відмова від процесу встановлення суверенітету над поселеннями, запланованого прем’єр-міністром Ізраїлю на 1 липня 2020 р., була передумовою нормалізації. ОАЕ вважають це найбільшим досягненням від підписання угоди. Проте, у спільній заяві, як і у коментарях прем’єр-міністра Ізраїлю Б. Нетаньягу йдеться лише про призупинення цього процесу на прохання президента США та, замість цього, зосередження на розширенні зв’язків з іншими арабськими країнами. 

Вищезазначені фактори вказують, що вирішення палестинського питання відповідно до раніше вироблених принципів стає другорядним у порівнянні з боротьбою зі спільними проблемами безпеки, попри згадки про необхідність врегулювання палестинсько-ізраїльського конфлікту з урахуванням інтересів обох сторін. Згідно з Арабською мирною ініціативою (2002 р.) – планом з близькосхідного врегулювання, розробленим арабськими країнами та прийнятим Лігою арабських держав – жодна арабська країна не визнає та не встановлює відносини з Ізраїлем до створення Палестинської держави відповідно до міжнародно-правових умов. Укладення угод з ОАЕ та Бахрейном демонструє, що нормалізація відносин з Ізраїлем можлива без жодних зрушень у палестинському питанні.

Відповідність нормалізації відносин Ізраїлю з ОАЕ та Бахрейном плану Д. Трампа з близькосхідного врегулювання говорить про його прийняття цими державами, попри те, що він розроблявся без участі палестинців та має низку тез, що протирічать міжнародно визнаним умовам врегулювання. Це створює потенціал для загострення палестинсько-ізраїльського конфлікту та активізації радикальних сил. Таким чином, позитивні та негативні наслідки підписання угод врівноважують одне одного та лише констатують зміни у регіональному балансі сил.

 

ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

Питання врегулювання конфліктів та трансформації систем регіональної безпеки є актуальними для України, що знаходиться у стані воєнного конфлікту. Зважаючи на багатоаспектність вищезазначених подій їх значення для України можна розглядати у кількох контекстах:

  1. У контексті динаміки врегулювання палестинсько-ізраїльського конфлікту: Україні важливо уникнути палестинського сценарію. Країни регіону виступали консолідованою міжнародною підтримкою палестинської сторони. Підписання мирних угод між Ізраїлем та двома арабськими країнами Аравійського півострова свідчить про зміну у ставленні до параметрів врегулювання палестинсько-ізраїльського конфлікту. Змінилась і позиція США – головної третьої сили, що впливає на регіональні процеси. Попри те, що Ізраїль був і залишається одним з головних союзників США на Близькому Сході, попередні адміністрації  здійснювали тиск на країну в питаннях поселень та територій. Зараз, на палестинську сторону здійснюється тиск щодо прийняття плану врегулювання, що не враховує її інтереси та в розробці якого вона не брала участь. Це демонструє недопустимість сприйняття наявності міжнародної підтримки як незмінної реальності. Україні необхідно постійно вживати заходи для консолідації зовнішньої підтримки (зміцнення ефективної системи комунікації з міжнародними партнерами, транслювання назовні однозначного наративу, використання усіх можливих майданчиків для його просування).

Інша складова – проблема корупції та неефективного управління, що зіпсувала імідж ПНА та стала приводом для зменшення обсягів міжнародної підтримки. З огляду на це, Україні необхідно вживати заходи для зміцнення держави зсередини (боротьба з корупцією, проведення системних реформ).

 2. У контексті трансформації системи регіональної безпеки через поглиблення регіональної співпраці на фоні спільних загроз. Нормалізація відносин між сторонами, що формально знаходились у стані конфлікту всю історію своєї незалежності (з 1971 року), вбачається неконвенційним, проте закономірним кроком на фоні спільного бачення сторонами регіональних загроз. Спірні питання, попри присутність, мають меншу актуальність, ніж нинішні спільні інтереси сторін. Підтримка США мала ключове значення у процесі нормалізації.

3. У контексті зовнішньої політики України. Укладені угоди мають значення з точки зору зовнішньої політики України на Близькому Сході. Ізраїль та Аравійські монархії, зокрема ОАЕ, є важливими торговельно-економічними партнерами України в регіоні. Врегулювання відносин між ними створює перспективи розширення можливостей для реалізації багатосторонніх проектів у ключових сферах співробітництва (інвестиції, АПК, туризм, технології, енергетика), розвитку яких має сприяти Україна.

Підготовлено: Анастасія Герасимчук, афілійований експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»