Земля і влада: що наобіцяли кандидати у президенти-2019 про земельне питання?

Андрій Ненадов, Євген Солонина

Бути чи не бути ринкові землі аграрного призначення в Україні? Коли і за яких умов українці зможуть купувати і продавати землю під поля, сади і пасовища? Що можна запропонувати західним інвесторам, які хотіли б вкладати гроші в українське сільське господарство? Відповіді на ці та інші запитання Радіо Свобода шукало у програмах провідних кандидатів у президенти на виборах-2019. А потім опитало експертів про те, як вплине на економіку і на Україну в цілому реалізація земельних «хотєлок» того чи іншого кандидата в разі його перемоги.

Земля, її статус, можливість її продажу (в аграрному секторі) і правила гри інвесторів, які приходять в АПК – ці моменти є одним із наріжних каменів у програмах усіх із провідних шести (на думку соціологів) кандидатів у президенти. Однак скільки з кандидатів – стільки й думок. Наводимо їхні прізвища і «земельні» плани – за абеткою.

Юрій Бойко: долю української землі – на референдум

Опозиційний кандидат Юрій Бойко, якого ціла низка експертів вважає «проросійським» через зв’язки з Дмитром Фірташем і Віктором Медведчуком, у «земельному блоці» своєї програми зосередився на пільгах і стимулах для тих, хто вже працює в аграрному бізнесі, або ж для українських бізнесменів, які мають намір прийти в село.

Юрій Бойко

Юрій Бойко

Бойко, традиційний прихильник визначення статусу окупованої частини Донбасу на референдумі, не зраджує собі: він пропонує виносити на референдум і земельне питання. Далі – цитати з президентської програми Бойка:

  • «…Створимо стимули та спеціальні умови кредитування для розвитку і підтримки малого та середнього бізнесу,сільськогосподарських та фермерських підприємств».
  • «…Повернемо пільговий режим оподаткування аграріям».
  • «…Зупинимо розкрадання природних багатств України. Збережемо землю у власності українських селян. Відкриття ринку сільськогосподарської землі – виключно за результатами загальнонаціонального референдуму!»

Анатолій Гриценко: продаж землі – з кадастром і без пріоритету «олігархів»

Кандидат у президенти, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко позиціонує себе як об’єднавчу фігуру для проукраїнської опозиції. Цим і зумовлена концепція ринку землі у його програмі. Він упевнений, що ринок землі в Україні буде. Однак говорить про зовсім інші передумови, ніж його опонент Бойко.

Анатолій Гриценко

Анатолій Гриценко

Цитуємо програму Гриценка:

  • «…Не буде базару земель, скупки їх за безцінь аграрними олігархами – ринок земель буде, але після 100% формування земельного кадастру, зміцнення фінансової спроможності фермерів, зупинки тіньового обігу земель та збільшення вартості землі на фоні загальної капіталізації країни».
  • «…Не будуть бюджетні мільярди збагачувати власників агрохолдингів – державну підтримку буде надано середнім і малим фермерським господарствам».
  • «…Децентралізація буде посилена – місцеві громади отримають право розпоряджатися землями за межами забудови населених пунктів».

Володимир Зеленський: землю продати, гроші – поділити, природу – захистити

Новий гравець в українській політиці й один із фаворитів президентських перегонів, комік і бізнесмен Володимир Зеленський, так само, як і Гриценко, – за ринок земель аграрного призначення.

Володимир Зеленський

Володимир Зеленський

Але в його «земельному пакеті» немає згадок про «олігархів», натомість він робить акцент на соціальному розподілі коштів від продажу землі і на екологічному компоненті.

  • «…Формування прозорого ринку землі».
  • «…Необхідно впровадити економічний паспорт українця. Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надра, землі тощо)».
  • «…Сортування та переробка сміття, відмова від пластику, контроль за вирубкою лісів, забрудненням річок, виснаженням чорноземів – наш внесок у майбутнє країни».

Олег Ляшко хоче «назавжди закріпити землю за українськими селянами»

Кандидат від Радикальної партії Олега Ляшка і її засновник Олег Ляшко – категорично проти ринку (а саме продажу) українських земель аграрного призначення. Кандидат обґрунтовує своє небажання продавати землю… захистом прав українських селян, яким ці земельні паї належать.

Олег Ляшко

Олег Ляшко

Ось як Ляшко виписав це у своїй президентській програмі:

  • «…Для початку зроблю так, щоб (…) земля належала не олігархам, а селянам. Щоб реалізувати це, докорінно змінимо підходи державної економічної політики: не продаж сільгоспземель, а захист селян! Не огульна приватизація, а ефективне управління держмайном!».
  • «…Ми ініціювали зміни до Конституції, якими назавжди закріпимо землю за українськими селянами та зробимо основою аграрного устрою країни фермерські господарства».
  • «…Мій законопроект «Рейдерству стоп» захистить аграріїв та не дозволить бандитам відбирати в них землю та майно».

Петро Порошенко: відсутність ринку землі є «більшим гальмом, ніж корупція»

Кандидат у президенти-2019 Петро Порошенко, він же водночас чинний голова держави, у своїй програмі говорить про землю дуже мало. Можливо, тому, що за п’ять років президентства він неодноразово висловлювався щодо цього, виступав із законодавчими ініціативами, брав участь у проведенні ( або в непроведенні) тих чи інших реформ у аграрному секторі.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

У програмі Порошенка – акцент на стимулюванні інвесторів і на захисті прав власності на селі:

  • «…Упродовж наступних 5 років Україна має стати лідером аграрного сектору в Європі».
  • «…Саме на створення переробних підприємств, розвиток інфраструктури для виробників сільськогосподарської продукції і захист прав власників спрямовані першочергові кроки для розвитку агросектору».

А ось теза, якої немає у програмі, але яку Порошенко озвучив у твітері. Й неодноразово підтримував до цього:

  • «Маємо дати чесну відповідь на питання цивілізованого ринку землі, відсутність якого є більшим гальмом для зростання економіки, ніж корупція».
/*<![CDATA[*/ initInfographics( { groups:[], params:[{"Name":"embed_html","Value":"u0026lt;blockquote class="twitter-tweet" data-lang="en"u0026gt;u0026lt;p dir="ltr" lang="uk"u0026gt;Після виборів Президента і ВР повернуся до законопроекту про податок на виведення капіталу як ключового джерела для внутрішніх інвестицій. Маємо дати чесну відповідь на питання цивілізованого ринку землі, відсутність якого є більшим гальмом для зростання економіки, ніж корупція.u0026lt;/pu0026gt;— Петро Порошенко (@poroshenko) u0026lt;a href="https://twitter.com/poroshenko/status/1095219988540076033?ref_src=twsrc%5Etfw"u0026gt;February 12, 2019u0026lt;/au0026gt;u0026lt;/blockquoteu0026gt;","DefaultValue":"","HtmlEncode":false,"Type":"HTML"}], isMobile:true });

(function (d) { var userInput = Infographics.Param[“embed_html”], thisSnippet = (d.getElementsByClassName ? d.getElementsByClassName(“twitterSnippet”) : d.querySelectorAll(“.twitterSnippet”))[0], render = function () { var eval, bquote, sId = “twitterAPIForSnippet”; try { eval = document.createElement(“div”); eval.innerHTML = userInput; } catch (e) { thisSnippet.innerHTML = “Twitter Embed Code is invalid or incomplete.”; return; } bquote = eval.childNodes[0]; if (bquote.tagName.toLowerCase() === “blockquote” && bquote.className.indexOf(“twitter”) !== -1) { //remove everything except paragraphs and links var all = bquote.getElementsByTagName(“*”); for (var i = all.length – 1; i >= 0; i–) { var elm = all[i]; var tag = elm.tagName.toLowerCase(); if (tag !== “a” && tag !== “p”) all[i].parentNode.removeChild(all[i]); } } else { thisSnippet.innerHTML = “Twitter Embed Code does not contain proper Twitter blockquote.”; return; } if (!window.twttr && !d.getElementById(sId)) { //async request Twitter API var js, firstJs = d.getElementsByTagName(“script”)[0]; js = d.createElement(“script”); js.id = sId; js.src = “//platform.twitter.com/widgets.js”; firstJs.parentNode.insertBefore(js, firstJs); } thisSnippet.parentNode.style.width = “100%”; thisSnippet.appendChild(bquote); if (window.twttr && window.twttr.widgets) { window.twttr.widgets.load(); window.twttr.events.bind(“rendered”, function (e) { //fix twitter bug rendering multiple embeds per tweet. Can be deleted after Twitter fix the issue if (e.target) { var par = e.target.parentElement; if (par && par.className === “twitterSnippetProcessed” && e.target.previousSibling && e.target.previousSibling.nodeName.toLowerCase() === “iframe”) { //this is duplicate embed, delete it par.removeChild(e.target); } } }); } }; thisSnippet.className = “twitterSnippetProcessed”; if (d.readyState === “uninitialized” || d.readyState === “loading”) window.addEventListener(“load”, render); else //liveblog, ajax render(); })(document);

Проте Порошенко зрештою підписав закон про продовження мораторію на продаж землі – після того, як для запуску ринку землі у парламенті не вистачило голосів.

Юлія Тимошенко: спочатку мале фермерство, потім – ринок

Юлія Тимошенко, кандидат у президенти і колишній прем’єр-міністр України під час численних виборів, у яких вона брала участь як кандидат чи лідер партії «Батьківщина», не підтримувала вільного обігу земель. Так само, як і її фракція у чинній Верховній Раді: рік від року вона голосує за продовження мораторію на продаж землі.

Юлія Тимошенко

Юлія Тимошенко

«Земельний блок» президентської програми Тимошенко не містить ніяких тез ні за ринок землі, ні проти. Зате там ідеться про контроль родючості землі і про стимули для малих і середніх фермерів:

  • «…Буде зупинено варварську експлуатацію сільськогосподарських земель та запроваджено дієвий контроль за сівозмінами, технологіями обробки землі».
  • «…Ми визначимо головною стратегією аграрної політики розвиток та державну підтримку фермерських господарств і малих та середніх сільськогосподарських підприємств. Негайно після президентських виборів буде прийнято закон про введення для аграріїв єдиного податку на гектар землі».

При цьому на зустрічі з представниками Європейської бізнес-асоціації Тимошенко пояснила, що в перспективі – не проти запровадження ринку землі, якщо вдасться знизити ризик монополізації цього сектору кількома нинішніми найбільшими аграрними бізнесменами:

  • «Не може бути так, щоб до 10 людей в країні контролювало близько 70% сільськогосподарської землі. І якщо зараз не займатися розвитком невеликих сільськогосподарських і фермерських господарств, а відкрити ринок землі, то відбудеться монополізація. Ми не хочемо в Україні, ухвалюючи правильні рішення, приймати проблеми монополії на ресурси, ринки та інше».

Земля і повноваження президента: що каже Конституція?

Основний закон, який визначає повноваження президента України, залишає йому досить обмежені важелі впливу на земельне питання. Набагато більше тут може зробити, наприклад, парламентська більшість.

Виходячи з тексту Конституції, президент має право (обов’язок):

  • Бути гарантом прав і свобод людини і громадянина. Одне з цих прав – право на власність (зокрема – і власність на землю).
  • Вносити подання на призначення Верховною Радою прем’єр-міністра, до повноважень якого входить і земельна політика.
  • Зупиняти дію рішень уряду, якщо є ознаки їхньої неконституційності.
  • Пропонувати законопроекти парламентові на розгляд.
  • Підписувати закони, або ж накладати на них вето і повертати на доопрацювання. Зокрема – і закони щодо землі.
  • Видавати власні укази і розпорядження.

Що буде з землею після виборів?

Думки провідних шести кандидатів у президенти щодо ринку землі розділилися. Частина – за однозначне запровадження ринку землі (Зеленський, Порошенко); частина – за ринок землі у тривалій перспективі, після виконання певних процедур (референдуму) та (або) реформ (Бойко, Гриценко, Тимошенко); однозначно проти ринку землі, вона закріплюється за селянами (Ляшко).

Радіо Свобода розпитало українських економістів, політологів і навіть самих аграріїв про те, як може змінити долю української землі результат президентських виборів-2019.

У перспективі ринок землі потрібен і може принести користь, але в нинішніх умовах його запровадження несе дуже великі ризики. Так думає значна частина українських аграріїв, які пристосувалися до нинішніх правових умов і працюють на власній землі, а використовують довгострокову оренду паїв.

Зокрема, такі побоювання озвучив у коментарі Радіо Свобода фермер із Київщини, голова обласної асоціації фермерів Олександр Чубук.

Коли йде війна, коли немає закону про ринок землі, його (ринок) починати – це просто злочин
Олександр Чубук

«Коли йде війна, коли немає закону про ринок землі, його (ринок землі) починати – це просто злочин. Але якщо будь-який з цих кандидатів стане президентом, він буде за ринок землі, тому що, будучи президентом, їм дуже цікаво в цьому взяти участь, – каже Чубук, маючи на увазі купівлю землі великим бізнесом. – Земельний ринок має бути, але лише в країні, в якій закону дотримуються. Має йтися (в законі) про обмежену кількість землі, яка може продаватися: обмежена кількість землі в одні руки для тих, хто проживає та працює на цій землі. Це все може бути. Але сьогодні – ми такого закону не маємо. Склад Верховної Ради сьогодні не готовий ухвалити такий закон. Залишається тільки мораторій. Іншого шляху немає».

Більшість експертів, опитаних Радіо Свобода, так само говорять про необхідність якісного законодавства про ринок землі. Водночас вони наголошують: навіть у нинішніх умовах земельний ринок матиме більше переваг, ніж ризиків.

Так, політолог Кирило Сазонов вважає, що відсутність ринку землі вигідна лише великим агрохолдингам, яким вигідніше орендувати її за безцінь, аніж купувати за ринковими цінами.

Кирило Сазонов

Кирило Сазонов
У нас зараз обмежено право власності, трошки комунізм у цьому питанні. Все народне, але розпоряджатися цим народ не має можливості
Кирило Сазонов

«Землі не продаються хіба що в таких країнах, як Північна Корея. У всіх нормальних країнах – це звичайний товар… А у нас зараз обмежено право власності, трошки комунізм у цьому питанні: все народне, але розпоряджатися цим народ не має можливості. Тому логічний хід у сучасному світі – зробити землю товаром. Частина кандидатів це розуміє, частина – на цьому спекулює. Тому що поки земля не є товаром, поки селяни не можуть її продати, це вигідно тільки великим агрохолдингам, які набагато дешевше беруть її в оренду. На прикладі Польщі ми бачимо: коли у них було введено право приватної власності на землю, наділи почали дорожчати щороку. Селянам це вигідно. Це відкриває ринок і залучає інвестиції. Але деякі кандидати воліють діяти в інтересах великих агрохолдингів, які за безцінь орендують землю, або просто спекулюють на людських страхах», – підсумовує політолог.

Зі свого боку, економіст Борис Кушнірук сформулював кілька переваг від вільного ринку землі, які нівелює нині чинний мораторій.

Борис Кушнірук

Борис Кушнірук
Занижена ціна на землю не стимулює підвищення продуктивності праці на цій землі. Коли земля стає дорогою, ти не женешся за масштабами
Борис Кушнірук

«По-перше, якщо немає ринку землі, це призводить до низької орендної плати за землю. Ціна за землю знижується – орендна плата за землю знижується. У виграші залишаються передовсім олігархи. Йдеться про величезні суми щороку. Більше можливостей дається олігархам, а не селянам, які мають паї. По-друге, занижена ціна на землю не стимулює підвищення продуктивності праці на цій землі. Коли земля стає дорогою, ти не женешся за масштабами, а намагаєшся на тих землях, які є, підвищити продуктивність праці та (використання) самої землі. Відкриття ринку землі і підвищення, за декілька років, вартості землі й орендної плати буде відвертати (інвестора) від збільшення площ, але стимулюватиме підвищення продуктивності праці на землі. Коли земля у власності, тоді, по-перше, це є предметом застави, і тоді селянин може принести щось у банк (щоб отримати кредити). Сьогодні ж, крім майбутнього урожаю, селянин нічого принести в заставу не може. Якщо земля у власності, у фермерів з’являється бажання вкладати максимум коштів у землю: є гарантія, що ти матимеш змогу передати землю дітям і онукам. Це й нішова аграрна продукція, це і садівництво – те, що не потребує масштабу. Тим самим ми стимулюємо значне збільшення інвестицій»,– наголошує експерт.

За словами Кушнірука, Юлія Тимошенко (яка за земельний ринок лише у віддаленій перспективі) та Олег Ляшко (який проти ринку землі взагалі) спекулюють на бідності й непоінформованості українців. Відтак, припускає аналітик, ці кандидати зацікавлені, щоб селяни лишалися бідними і надалі.

Про те, що вільний ринок землі пожвавить економічний клімат і заохотить інвесторів, говорить і фінансист Дмитро Власов.

Вільний ринок дасть можливість підвищити ВВП на 1%
Дмитро Власов

«Сюди прийдуть інвестори, це однозначно. Селяни матимуть змогу отримати повну ринкову суму за свою землю у випадку продажу. Поки діяв мораторій, багато людей повмирало, вони так і не змогли продати свою землю й отримати гроші. За деякими підрахунками, вільний ринок дасть можливість підвищити ВВП на 1%. Ми не в тоталітарній державі живемо, тому заборон не має бути. Нормально буде, якщо дозволять вільний обіг землі. Захотів – продав; не захотів – віддав в оренду», – наголошує фінансист.

При цьому Дмитро Власов не виключає, що попервах варто запровадити обмеження на продаж аграрних земель іноземцям. Але навіть без такої заборони тотальне скуповування ними української землі є малоймовірним, враховуючи масштаби і капіталізацію власне українського аграрного бізнесу, пояснює Власов.

Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Дмитро Ливч теж прогнозує зростання ВВП завдяки самому лише скасуванню заборони на продаж аграрних земель.

Ефект від реформи в наступні десять років може складати 100 мільярдів доларів додаткового приросту ВВП
Дмитро Ливч

«За нашими оцінками, ефект від реформи в наступні десять років у випадку повністю лібералізованого ринку (без будь-яких обмежень) може складати 100 мільярдів доларів додаткового приросту ВВП… Якщо ж говорити про земельне питання у програмах кандидатів, то, по-перше, референдум (пропозиція Юрія Бойка) є абсолютно безпідставним через те, що питання ринку землі стосується тільки семи мільйонів українців, які є власниками землі. Відповідно, питати всіх людей про це – несправедливо щодо тих людей, які набули землю у власність у результаті приватизації. Подальше продовження мораторію ще більше монополізує аграрний ринок; саме так, як це відбувалося у 2000-х роках. Через те, що компанії, які працювали і мали доступ до земельних ресурсів за дешеву орендну плату, намагалися рости за рахунок ефекту від масштабу… Наслідком цього є те, що зараз в Україні 90% культур, що вирощуються, – це зерно та пшениця, і тільки 10% – це культури з високою доданою вартістю від вирощування», – звертає увагу експерт.

Дмитро Ливч пояснює прагнення частини кандидатів відтермінувати земельний ринок або ж відсутністю в них знань і фахових консультантів із цієї теми, або ж, що більш імовірно, прагненням виграти вибори за рахунок популістських меседжів і страхів людей.

7 лютого в Україні набрав чинності закон про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Це сталося наступного дня після того, як документ був опублікований в офіційному виданні «Голос України».

17 січня Верховна Рада не підтримала скасування чергового річного продовження мораторію на продаж землі. 4 лютого закон про продовження заборони на продаж сільгоспземель підписав президент України Петро Порошенко.

«Перед запровадженням в Україні обігу земель сільськогосподарського призначення спершу необхідно напрацювати та ухвалити законодавчу базу щодо формування розвинутої мережі фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації», – мовиться у пояснювальній записці до закону про продовження мораторію на продаж землі.

Наприкінці січня Мінекономрозвитку пропонувало президентові Петру Порошенку ветувати закон про мораторій на продаж сільгоспземлі. У відомстві заявляли, що відсутність ринку завдає шкоди не тільки економіці, а й самим власникам земельних паїв, які здають свої ділянки в оренду.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд і Європейський суд із прав людини.