Українсько-чеський бізнесмен Василь Данилів про свої стосунки з подружжям Тимошенків і спробу придбати Соцпартію

Із одним із найбільших, якщо не найбільшим українським бізнесменом у Чехії, головою ради директорів енергетичної компанії E.CONNECT Group Василем Данилівим, ми зустрілися у Празі напередодні першого туру виборів. Упродовж понад 20 років він живе переважно у Чехії, займається бізнесом в енергетичній сфері і політикою. Данилів є колишнім соратником подружжя Тимошенків, був спонсором партії «Батьківщина», нині він продовжує брати активну участь в українській політиці, попри те, що він вважає, що «політика довела його до тюрми». Користуючись рідкісною можливістю відверто поговорити про українську політику і бізнес, ми говорили з Василем Данилівим про його бізнес у Росії, про гуманітарну організацію у Чехії та про його спробу «купити» Соціалістичну партію.

– Чи плануєте голосувати у Празі?

– Так, я завжди беру участь у виборах. Якщо я у Празі, то у Празі, а якщо ні, то в Україні.

– Ви в Чехії з 1993 року, якщо не помиляюся. Нещодавно міністр закордонних справ України Павло Клімкін виступив з пропозицією дозволити мати подвійне громадянство, особливо йшлося про українських громадян, які живуть за кордоном. Як ви до цього ставитеся?

– Я думаю, що це є добра пропозиція. Не зашкодить нашим громадянам мати подвійне громадянство. Є багато наших громадян не лише у Чехії, але і по світу. Ті, які мають повернутися в Україну, повернуться. Ті, які не мають у планах, не повернуться чи з подвійним громадянством, чи з одним. Я думаю, краще і комфортніше цим людям мати подвійне громадянство.

– Ваша енергетична компанія E.Connect, у стінах якої ми зараз зустрічаємося, має свій бізнес не лише в Чехії, але і в Україні і в Росії, де ви нещодавно купили дві шахти в Ростовській області. Куди ви збираєтеся постачати вугілля з цих шахт?

– Я спочатку в Україні купив в американської компанії ContourGlobal Краматорську теплоелектроцентраль, Краматорську ТЕЦ. І стало питання, звідки брати вугілля, як забезпечувати сировиною цю ТЕЦ. Оскільки технічно вона була зроблена лише під одну марку вугілля – антрацит, то це вугілля є або на території, (яку контролюють угрупування – ред.) «ЛНР» і «ДНР», або в Росії. Тому я ухвалив рішення викупити на російській території шахту «Ростовська» і «Замчаловська», які мають це вугілля, і воно підходить до цієї станції. Це сталося рік тому. Сьогодні вони працюють і постачають вугілля на Краматорську ТЕЦ.

– Саме тому, що це вугілля є дуже схожим на вугілля, яке видобувають на окупованій частині території Донбасу, деякі злі язики говорять, що ви хочете саме це вугілля видавати за російське.

Ми не хочемо потрапити під санкції чи закриття торговельної діяльності через такі схеми

– Це – неправда. На сьогоднішній день ці постачання ретельно моніторять, і нереально займатися такою махінацією. Наша компанія не займалася і займатися не буде. Ми не хочемо потрапити під санкції чи закриття торговельної діяльності через такі схеми.

– Як узагалі вашому бізнесові ведеться в Росії? Чи війна впливає на нього?

– Звичайно, якось впливає. Наприклад, тим, що стосунки між двома країнами досить охололи. Це – політичні питання. Але люди, українці, працюють у Росії, і росіяни ставляться більш-менш нормально до наших людей, і вони вважають, що це є політичне питання, а не національне.

– Їм не сказали, що іде війна, вони не знають, що вони воюють з Україною, але ж ви знаєте.

Це є політичний конфлікт, що це є воєнний конфлікт на нашій території, і він повинен вирішитися якнайшвидше

– Я знаю, що це є політичний конфлікт, що це є воєнний конфлікт, який сьогодні є на нашій території, і він повинен вирішитися якнайшвидше. І я піду голосувати саме за того кандидата, який буде вирішувати цю проблему.

– До цього питання ми ще повернемося в нашій розмові, але зараз я хочу запитати вас про інше. Ще у 2011 році ви заснували тут, у Празі, міжнародну недержавну організацію «Українська європейська перспектива». І цим ви показали свою громадянську позицію, чого би ви хотіли, прагнули для України.

– Саме так.

– Ця організація дуже багато робить у Чехії. Громадське життя українців революційно змінилося з її появою. Вона багато допомагає і українським військовим, і українським сиротам, які з’явилися внаслідок цієї війни. Чи ваша громадська, гуманітарна діяльність не суперечить вашій бізнесовій діяльності?

– У 2011 році, до речі, з Іриною Халупою (багатолітня журналістка Радіо Свобода – ред.) і Богданом Данилишиним (колишній міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко, який отримав статус біженця в Чехії через переслідування в Україні в часи президентства Віктора Януковича – ред.) ми відкрили цю організацію.

Я не беру участі у тих політичних партіях, які прагнуть, щоб цей конфлікт був чимдовше

Я приділяв їй весь свій вільний час і фінансові ресурси, саме виходячи зі своєї громадянської позиції. Бо я бачу, що Україна має бути європейською країною, з європейськими цінностями, з її політичними вподобаннями. І я бачу, що наш народ має бути у європейській спільноті. Чи мені це заважає? Ні. Бо я не беру участі у тих політичних партіях, які прагнуть, щоб цей конфлікт був чимдовше. Я не підтримую думки, що цей конфлікт має вирішуватися воєнним методом, постійним тлінням на території України, тому що воно нічого доброго нашому народові не принесе.

– Ви цю організацію фінансуєте самостійно, чи вам допомагають якісь ваші бізнес-партнери? Тут є такі великі бізнесмени, як наприклад, Олександр Тимошенко, ваш колега і партнер Володимир Зіневич.

– Я підтримую цю організацію і беру участь в усіх тих процесах. Дехто приходить, дехто відходить. Ви згадали про Олександра Тимошенка. Я знаю його з 2011 року, коли він з’явився на території Чехії. До речі, з проханням до нас звернувся Олександр Турчинов для того, щоб ми йому допомогли політичний притулок в Чехії отримати. На той час Юлія Тимошенко, його дружина, сиділа у в’язниці. І ми тоді допомагали не тільки йому – Богданові Данилишину також, багатьом однопартійцям цієї політичної партії.

Так сталося, на добре чи погане, що в нас тут у Празі був такий опозиційний центр.

– Ви були активістом Батьківщини, Олександр Тимошенко тут відкрив офіс «Батьківщини»…

– Я був активістом «Батьківщини», я був керівником передвиборчого штабу Західної України у чотирьох областях.

– Фінансово допомагали цій партії…

Я активно підтримував Юлію Володимирівну на той час, і також досить часто, майже кожного дня ми зустрічалися з її чоловіком

– Так, було таке. Це були президентські вибори 2009–2010 року. Я активно підтримував Юлію Володимирівну на той час, і також досить часто, майже кожного дня ми зустрічалися з її чоловіком і робили все можливе для того, щоб полегшити її життя у в’язниці і пришвидшити її звільнення з Качанівської колонії, де вона тоді перебувала. Я розумію чоловіка, бо це є дружина. Політичною діяльністю він не займався і не займається досі. Хоча я його вже давно не бачив, я знаю, що політичною діяльністю він не займається.

– Якісь ділові зв’язки ви підтримуєте? Чи він є партнером у вашому бізнесі?

– Ми не маємо спільного бізнесу. Я його не бачив уже дуже давно, декілька років, не спілкуюся з ним, не спілкуюся ані з Юлею Володимирівною. Просто відстежую її політичне життя. З чоловіком, Олександром, не зустрічався і спільного бізнесу не маю.

– З тих фінансових паперів, які можна знайти у чеському реєстрі, видно, що його фірмам у Чехії не дуже добре ведеться, що вони збиткові і що бізнес не дуже добре йде. Не знаєте, чому це сталося?

Як людина він є досить хороший чоловік, але як підприємець, з мого погляду, щось не дуже

– Ви знаєте, він як людина, з мого погляду, є досить хороший чоловік – позитивний, має багато таких якостей, як людина досить непоганий. Але як підприємець, з мого погляду, щось не дуже, не ведеться йому, не вміє він правильно налагодити той бізнес, який би приносив йому прибуток. Тому можна побачити, що в реєстрах він там і збитковий.

– Можливо, він не дуже добрих людей підбирає собі? Він зробив генеральним директором Вацлава Франца, який керує його компанією Britico і Medical Invested Capital… Ви його добре знаєте, бо він працював і у вас так само.

– Вацлав Франц працював і у мене, він займався бухгалтерською діяльністю, він ніколи не вів фінансову діяльність і не був директором компанії як таким. Він може бути просто бенефіціаром, і це все.

– Ви вже довгий час живете у Чехії, але продовжуєте цікавитися українською політикою. Ви були в партії «Батьківщина», потім у Соціалістичній партії…

– Я ніколи не був у партії «Батьківщина», у Соціалістичній партії я також ніколи не був.

– А в якій? Ви були в Аграрній партії?

– Так, я сьогодні є в Аграрній партії.

– Восени минулого року її голова Віталій Скоцик вас звинуватив у тому, що ви – людина Медведчука, проросійський рейдер, виключив із членів президії і звільнив із посади радника голови Аграрної партії, то які у вас стосунки з цією партією?

– Якщо повернутися до самого початку, то, наприклад, у нашому штабі, в «Українській європейській перспективі» виник такий план узяти учать у парламентських виборах 2012 року. Ми вирішили викупити Соціалістичну партію, і на це були підписані угоди з Олександром Морозом, особисто мною з ним.

– Тобто партії в нас купуються?

– Я думаю, що так. Це не є якоюсь таємницею.

– Скільки коштує Соціалістична партія?

– Це не питання, скільки вона коштує. Володіння партією… що таке партія? Партія – це затратна річ, яка потребує постійного вливання певних фінансів. Ті люди, які не мають фінансових потужностей, не можуть цю партію утримувати. Вони не мають шансів на успіх. На жаль, воно є так.

Повертаючись до наших планів у 2012 році, ми хотіли зробити так, щоб відібрати голоси у Партії регіонів і в комуністів. Тим самим ми хотіли зробити так, щоб у цих двох політичних структурах стільки голосів не було. У нас такий план був 2012 року. Ми його реалізували. Я був обраний у політраду цієї партії, ми оголосили про новий з’їзд 12 липня. А 14 липня мене було заарештовано.

Василь Данилів, українсько-чеський бізнесмен

Василь Данилів, українсько-чеський бізнесмен

– Аграрну партію ви не хотіли викупити?

– Після мого звільнення я також цікавився політичним життям. Мені не підходило, я не бачив ніякого майбутнього у Соціалістичній партії і так далі. Я побачив можливість в Аграрній партії. Мене запросив до цієї партії Роман Безсмертний. Ми досить довго з ним спілкувалися, не тільки з ним, але і з Віталієм Скоциком. Деякий час мені здавалося, що ця партія має шанс на успіх, що вона обов’язково пройде на парламентських виборах восени 2019 року.

Ми брали участь у багатьох виборах територіальних громад, у місцевих виборах. Можу сказати, що нашою заслугою, того ж Романа Безсмертного, Віталія Скоцика, але і багатьох інших людей, багатьох підприємців, аграріїв, вони зайняли досить багато місць депутатських у місцевих радах. І можна сказати, що всіх депутатів місцевих рад є близько 5 тисяч. Аграрна партія сьогодні займає третє місце серед партій, які брали участь у минулих місцевих виборах.

– Ви плануєте балотуватися до Верховної Ради?

Мене не виключили ані з президії, ані з політради

– Ні, не планую. Але що стосується звинувачення Віталія Скоцика, то це – повний абсурд, такого звинувачення не було. Особисто він мене ні в чому не звинувачував, мене не виключили ані з президії, ані з політради. Навпаки, ті кроки, які він зробив, були помилковими. Я його попереджав як той, хто був у нього радником, я попереджав його, що цього робити не можна. Не можна виключати людей, які мають свою точку зору, з ними потрібно говорити. Це є більшість голів обласних організацій. Він провів політраду, на якій не була присутня більшість членів політради, частково цих людей було недостатньо, але він все-таки провів політраду, на якій виключив більшість складу голів обласних організацій.

Я вважаю, що це призвело до краху його політичного життя. Більшість голів обласних організацій зробили свій з’їзд, де його звільнили з посади голови партії. На сьогоднішній день Аграрна партія є, вона є зареєстрована, але без нього. Проходять судові процеси, побачимо, чим воно все закінчиться. Партія залишилася цільною, головою партії є пан Крутько. А Віталій Євстафович пішов кандидатом у президенти.

– Проти вас у 2012 році було порушено кримінальну справу, вас звинуватили у замаху на вбивство банкіра Сергія Дядечка і протримали в тюрмі понад три роки, до квітня 2016 року. Чи це може повторитися після виборів в Україні?

Я ніколи не звертався до тієї ж Юлії Володимирівни, щоб вона мені допомагала у цьому процесі, хоча мав на це велике право

– Як кажуть, ніколи не зарікайся від тюрми та суми. Я провів майже чотири роки у в’язниці. До сьогодні немає ніякого рішення суду. Я ніколи не думав, що мене така доля спіткає. Але я мушу з цим боротись і сподіватися, що час усе розставить на свої місця. Я не буду просити якихось політиків стосовно захисту у цій справі. Я ніколи не звертався до тієї ж Юлії Володимирівни, щоб вона мені допомагала у цьому процесі, хоча мав на це велике право. Але я не скористався цим правом і ніколи не просив.

– Ви маєте на увазі, що ви їй допомагали фінансувати її кампанію?

– Само собою. Я не тільки фінансово допомагав, багато речей було зроблено для того, щоб вона тоді добивалася своєї цілі.

– За яким критерієм ви будете обирати президента?

– На пост президента має прийти людина, яка є чесною і чесною перед собою. (Інтерв’ю було взяте перед першим туром виборів – ред.)

– Чесність і українська політика погано між собою зв’язуються.

Економічна ситуація сьогодні є поганою, вона є гіршою, ніж звітує Кабінет міністрів

– Так, на жаль, чесність і українська політика не можуть бути разом. Найбільше шкодить нашому розвитку популізм. Економічна ситуація сьогодні є поганою, вона є гіршою, ніж звітує Кабінет міністрів.

– Тобто нинішній президент – також не ваш кандидат?

Речі, які ще були започатковані Ющенком, наприклад, та ж європейська інтеграція, яка сьогодні реалізувалася

– Я не буду говорити про нинішнього президента. Є на нього багато негативу. Але є і позитивні речі, які він зробив. Від того нікуди не дінешся. Це були речі, які ще були започатковані Ющенком, наприклад, та ж європейська інтеграція, яка сьогодні реалізувалася. І про це треба говорити, це є факт. Сьогодні людина не може цього відчути. А наші люди хочуть це відчути вже зараз, у цей момент. Проходять десятиліття, щоб якісь зміни відбулися і стали відчутними. Це не вирішується за один рік.

Зеленський – не політик. Одним кінофільмом, який був знятий, його не зрозумієш

Звісно, я не буду голосувати за шоумена. Зеленський – не політик. Одним кінофільмом, який був знятий, його не зрозумієш. Бо реальність є іншою. Тому я схиляюся до прагматизму і чесності. Я вважаю, що такий кандидат може бути.

Стосовно бізнесу стало набагато краще порівняно з 2010 і 2013 роком, стосовно розвитку і тих структур, які наглядають над бізнесом, вони перестали бути такими агресивними, як були колись. Але проблемою залишається те, що немає доступу до дешевих фінансових ресурсів. Ті банківські ставки, порядку 22%, – це нереальна сума. Багато підприємців не можуть такого потягнути.

– Нещодавно у Празі вийшла книжка про успішних українців. Ви, мабуть, є найуспішнішим українським бізнесменом, але ви до цієї книжки не увійшли. Ви уникаєте публічності?

Я залучився до політичної боротьби «за менше зло», це я говорю про партію «Батьківщина» і Юлію Володимирівну. Моя політична діяльність довела мене до чотирьох років у в’язниці

– Я не уникаю, в мене просто немає часу. Я системно працюю над своїми планами. Я спочатку очолював компанію Korlea Invest, яка у 2000 році розпочала енергетичний бізнес на території Центральної Європи, і я досяг великих успіхів, оборот цієї компанії був близько мільярда євро, потім я залучився до політичної боротьби «за менше зло», це я говорю про партію «Батьківщина» і Юлію Володимирівну. Моя політична діяльність довела мене до чотирьох років у в’язниці, і сьогодні я пробую ще раз розпочати свій бізнес і над цим працюю, набагато менше віддаю часу політичній роботі.

– І громадській роботі, хоча її фінансуєте?

– Громадській роботі я знаходжу час. Я декілька разів презентував «Європейську перспективу» у Брюсселі, має декілька зустрічей з відомими політичними діячами Європейського союзу, і всіляко допомагаємо Україні в її проєвропейському шляху.