Що не так із зимою в Україні? Пояснює екологиня

Цьогоріч зима в Україні тепла, а снігу практично немає. Грудень у Києві метеорологи назвали найтеплішим у XXI столітті. Він поставив 9 температурних рекордів і увійде до «літопису погоди» з максимальною температурою, яка вперше перевищила +15°С.

Теплу зиму кліматологи пов’язують зі зміною клімату і кажуть, що надалі усі пори року будуть ставати все більш теплими. До чого це може призвести і чи варто бити на сполох? Пояснює Наталія Гозак, екологиня і директорка громадської організації «Екодія».

renderExternalContent(“https://www.youtube.com/embed/j9ZbIUbvIj4?&&&fs=1&enablejsapi=1”)

– Чому цієї зими в Україні практично немає снігу?

Це зміна клімату. Ми її бачимо зараз і надалі вона буде дедалі інтенсивніше візуалізуватися. Снігу ставатиме дедалі менше. Для того, щоб його побачити треба буде їхати на Північ.

Наталія Гозак, екологиня і директорка громадської організації «Екодія»

Наталія Гозак, екологиня і директорка громадської організації «Екодія»

–​ Теплі зими» вже були раніше, чому б’ють на сполох саме зараз?

Таких швидких змін, як зараз, не було ніколи

За більш ніж сотню років спостережень останнє десятиріччя є найтеплішим. Тобто ми досить однозначно рухаємося до зміни клімату, до нових умов. Так, насправді і раніше були зміни температури, навіть з більшою амплітудою. Ми не можемо цього заперечувати. Але питання у швидкості. Наскільки швидко відбуваються ці зміни. Таких швидких змін, як зараз, не було ніколи. Ми йдемо до підняття середньої температури на 5°С за 100 років. Всі екосистеми мають пристосуватися. Види мають відповідно еволюціонувати, а для цього потрібні покоління і покоління. Ми не маємо на це часу.

Наскільки зміна клімату впливає на природу?

Існує вид кліщів, які переносять хворобу Лайма, бореліоз. Раніше цей вид не був типовим для нашої фауни, тепер все змінилося

Зміна клімату впливає на всі сфери життя: і на людину, і на природу. Є визначені закономірності, як це впливає на види тварин. Ми знаємо, що вони намагатимуться або пристосуватися, або продовжувати жити в тих умовах, в яких їм комфортно. Відповідно, у нашій півкулі вони рухатимуться до Півночі. А види, які жили південніше, будуть рухатися до нас. Наприклад, ми вже можемо спостерігати на нашій території шакалів. Те ж саме відбувається з комахами. Як приклад, існує вид кліщів, які переносять хворобу Лайма, бореліоз. Раніше цей вид не був типовим для нашої фауни, тепер все змінилося.

Чи можна зменшити темпи зміни клімату лише в Україні?

На жаль, у нас немає окремої планети Україна. Планета у нас спільна. Тому це однозначно завдання усіх країн, зокрема, і України. Є так звана Паризька угода, яку у 2015 році підписали 196 країн світу. Це означає, що кожна країна взяла на себе відповідальність і зобов’язання впроваджувати заходи, щоб утримувати потепління на планеті в межах 2°С. Загалом було підраховано, що всі ці зобов’язання, які взяли на себе країни, приведуть планету до потепління на 3-4° до кінця сторіччя, і це дуже багато.

Які країни найбільше впливають на зміну клімату?

Великі розвинені країни спричиняють більшу частину викидів парникових газів, але від зміни клімату, таких як підняття рівня моря, страждають невеликі острівні держави

Існує такий показник, як вуглецева ємність економіки. Він показує викиди парникових газів кожної країни на одиницю ВВП. Тобто найбільше впливають на зміну клімату країни з високими показниками, наприклад, США, Індія, Китай, країни з високими виробничими потужностями. Є також таке глобальне явище, як кліматична несправедливість. Тобто існують великі розвинені країни, які спричиняють більшу частину викидів парникових газів, але від наслідків зміни клімату, таких як підняття рівня моря, страждають невеликі острівні держави, бо втрачають свої території. Тобто вони вносять мінімальний вклад в загальне явище, але найбільше потерпають. Це так звана кліматична несправедливість, яка також має бути врегульована.

Що може зробити людина, щоб запобігти глобальному потеплінню?

Має значення, чи ми використовуємо для подорожей літак чи потяг

По-перше, вимагати в депутатів амбітнішої екологічної політики, зважати на їхню програму і враховувати те, як вони бачать розвиток України стосовно кліматичної політики. По-друге, змінювати свій спосіб життя. Має значення, чи ми використовуємо для подорожей літак чи потяг, чи добираємося на роботу, що розташована поруч, на велосипеді чи на автомобілі. Використання одноразових пакетів, які потребують і виробництва, і переробки, одноразового посуду, від якого кричуще треба відмовлятися. Важливо і те, як ми використовуємо електроенергію, навіть удома. Існує цілий комплекс порад, які мають на меті зменшити використання теплової енергії чи електричної. Нам потрібен перехід на відновлювальну енергетику до 2050 року. Це та мета, яку ми маємо досягти.