Пакт Молотова-Ріббентропа. Обурений Путін вирішив знову атакувати Польщу

(Рубрика «Точка зору»)

Гібридно-історичний Путін

Росія далеко не вперше використовує історію як зброю. Проте цього разу атака здійснюється не лише на вищому державному рівні, але і проти держави, для якої власна історія – важливий компонент внутрішньої політики. Проте загроза торкається не лише Польщі, але і Європейського союзу в цілому.

Протягом останньої декади 2019 року Володимир Путін публічно виступив з критикою політики Польщі у передвоєнний період, фактично звинувативши її керівництво в союзницьких відносинах із Третім рейхом та антисемітизмі як частині державної політики. Показово, що цей спалах активності на вищому рівні в історичній сфері відбувся під час колегії міністерства оборони РФ та неформальної зустрічі з керівниками пострадянських держав.

Господар Кремля заявив, що готує статтю про особливості міжнародних відносин напередодні Другої світової війни. Путіну відповів польський прем’єр Матеуш Моравецький, який наголосив, що Росія системно брехала про Польщу та її історію.

Військовослужбовці нацистської Німеччини і СРСР віддають честь німецькому прапорові зі свастикою під час урочистостей у рамках військового параду з нагоди поділу земель, що належали до того Польщі. Брест-Литовський, 22 вересня 1939 року

Військовослужбовці нацистської Німеччини і СРСР віддають честь німецькому прапорові зі свастикою під час урочистостей у рамках військового параду з нагоди поділу земель, що належали до того Польщі. Брест-Литовський, 22 вересня 1939 року

2020 рік – рік 75-річчя перемоги над нацизмом та японським мілітаризмом, і її відзначатимуть у всьому цивілізованому світі. Зокрема, 27 січня 2020 року буде відзначатися ювілей звільнення Аушвіца-Біркенау – одного з найстрашніших нацистських таборів смерті, розташованого на окупованій польській території біля міста Освенцима.

Офіційна Варшава запросила російську делегацію, і тепер дуже цікаво, хто увійде до її складу. Хоча прогнозувати чергову провокацію в цілому нескладно, проте її безпосереднім виконавцем стане не російський президент, а хтось з його ближчого оточення.

Путін тим часом є головним гостем Світового форуму пам’яті жертв Голокосту, який пройде 22–23 січня у музеї «Яд Вашем». Швидше за все, саме там російський президент озвучить тези обіцяної статті – надто зручний привід.

Тренд «побєдобєсія»

Стаття, про яку публічно розповів Путін, буде цілком відповідати тренду «побєдобєсія», який у Росії існує не перший рік та загострюється на замовлення Кремля. Власна версія подій Другої світової війни (у російському варіанті, звісно, «Великої вітчизняної») перестала бути в Росії фактором консолідації суспільства та виходить на міжнародний рівень з новою силою.

Каталізатором активності Кремля виступила резолюція Європейського парламенту, ухвалена 19 вересня 2019 року. Документ пов’язує початок Другої світової війни з підписанням пакту Молотова – Ріббентропа та таємних протоколів до нього. Путін протягом грудня 2019 року тричі публічно обурювався цим документом, і це дає підстави говорити про його modus operandi.

Секретний додатковий протокол до Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою

Секретний додатковий протокол до Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою

Історія Другої світової війни, серед наслідків якої можна назвати формування потужного прорадянського табору та появу нових ліній поділу в Європі, залишається значною мірою заідеологізованою. Завдані нею рани досі кровоточать за першого необережного або, навпаки, прорахованого дотику.

Нагадаю, що Росія має у своєму розпорядження не лише російські архіви та архіви царської Росії, але і значну частину архівних документів нацистської Німеччини. Використати їх, запропонувавши власну переконливу версію контраверсійних історичних подій та просунути їх до інформаційного простору країн Європи, за великим рахунком, питання техніки для російської пропагандистської машини.

Підполковник армії нацистської Німеччини Ганс Георг Леммель (праворуч) і радянський офіцер під час передачі Брестської фортеці радянським військам, 22 вересня 1939 року

Підполковник армії нацистської Німеччини Ганс Георг Леммель (праворуч) і радянський офіцер під час передачі Брестської фортеці радянським військам, 22 вересня 1939 року

Задум Кремля

Чому об’єктом «історичного» удару Путіна стає саме Польща?

  • Перша причина – у цій країні історична пам’ять є важливим елементом внутрішньої політики, і будь-які зовнішні спекуляції так чи інакше знайдуть відлуння, адже у 2020 році у Польщі пройдуть президентські вибори. Позиції Анджея Дуди виглядають переконливими, проте це не привід для Росії відмовитися від спекуляцій, направлених на офіційну Варшаву.
  • Друга – у період правління «Права і справедливості» Польща поступово перетворилась не лише на потужний центр впливу у Центральній Європі, але і enfant terrible Європейського союзу в низці питань.

Можна пригадати ще два факти – запланований на січень 2020 року остаточний Brexit та анонсований на травень 2020-го візит Емманюеля Макрона до Москви, щоб усвідомити розмах задуму Кремля.

Володимир Путін і надалі ставить на меті розвал Європейського союзу, і у рік 75-річчя завершення Другої світової війни він використає історичні інструменти, добре прорахувавши їхній вплив на світову спільноту. Адже гібридна агресія здійснюється для впливу насамперед на свідомість. Чи отримає Росія відповідь у контексті резолюції Європейського парламенту? Ми дізнаємося про це вже у ближчі місяці.

Євген Магда – політолог

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода