Деякі заяви президента Зеленського взагалі не сприймаю – Ахтем Сеітаблаєв

Співпраця свого часу із Зеленським та Єрмаком, зйомки до війни у «Сватах» із Добронравовим, постановка «Захара Беркута» з «поганим Термінатором» Патріком у головній ролі. Про це розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода режисер, актор Ахтем Сеітаблаєв. Свого часу в серіалі «Чемпіони з підворіття» співпродюсер Володимир Зеленський посприяв тому, що наприкінці картини лунав український гімн. Але щодо серіалу «Свати» Сеітаблаєв наголошує: одна справа продюсування, зйомки, показ фільму до розв’язаної Росією війни, а інша – відновлення демонстрації в Україні стрічки, актор якої підтримує окупацію Криму.

renderExternalContent(“https://www.youtube.com/embed/re0DPI1viL4?&&&fs=1&enablejsapi=1”)

Олександр Лащенко: Сьогодні 5 жовтня, субота. Буквально мине 5 днів і буде офіційна прем’єра цього довгоочікуваного фільму «Захар Беркут». Пане Сеітаблаєв, багато до вас запитань. Я почну з такого. Як працювалося з Робертом Патріком?

– Взагалі добре. Це дійсно приклад професійного артиста, який дуже поважає свою роботу. Це завжди чітке розуміння того, що зараз відбувається на майданчику, контексту, що ми будемо знімати. Навіть мова не йде про те, що хтось не знає тексту, особливо Роберт. І він справжній чоловік. Він такий байкер, техаський рейнджер, він чоловік у повному сенсі цього слова. Дуже професійний, дуже комунікабельна людина.

– Взагалі кілька було іноземних акторів. Хоча пан Патрік, напевне, найвідоміший. Нагадаю, хто досі не знає, що це «опонент», скажімо так, Арнольда Шварценегера. Знаменитий «Термінатор-2», 1992 року фільм. Хоча були і «Секретні матеріали», і участь в серіалах. Багато чого можна розповісти…

До речі, йому ж 60 років. Як він під час зйомок? Нормально? Він у формі чудовій?

– Він у дуже класній формі. Він постійно займається спортом. Якщо ви його побачите у футболці, то ви зрозумієте, що цей чоловік багато чого може.

initInfographics( { groups:[], params:[{“Name”:”src”,”Value”:”src::https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FZakharBerkutFilm%2Fphotos%2Fa.1829451314036093%2F2270794603235093%2F%3Ftype%3D3u0026width=500||width::500||height::575″,”DefaultValue”:””,”HtmlEncode”:false,”Type”:”HTML”}], isMobile:true });

(function (d) { var userInput = Infographics.Param[“src”], thisSnippet = (d.getElementsByClassName ? d.getElementsByClassName(“facebookSnippet”) : d.querySelectorAll(“.facebookSnippet”))[0], render = function () { if(userInput.substring(0,5) === “src::” || userInput.substring(0,7) == “width::” || userInput.substring(0,8) == “height::”){ var ifrm = document.createElement(“iframe”); var attributes = userInput.split(“||”); for (i = 0; i < attributes.length; i++) { var pair = attributes[i].split("::"); ifrm.setAttribute(pair[0], pair[1]); } ifrm.setAttribute("allowfullscreen", "true"); ifrm.setAttribute("allowTransparency", "true"); ifrm.setAttribute("style", "border:none;overflow:hidden;"); ifrm.setAttribute("scrolling", "no"); ifrm.setAttribute("frameborder", "0"); var container = thisSnippet.parentNode; container.style.width = "100%"; ifrm.setAttribute("width", container.offsetWidth); thisSnippet.appendChild(ifrm); } else { var url, jsLocale, container = thisSnippet.parentNode, sId = "facebook-jssdk", legacyUrlMatch = /data-href=(?:"|')([^"']+)(?:"|')/gi.exec(userInput), fbParse = function () { if (window.FB) { window.FB.XFBML.parse(thisSnippet); return true; } else return false; }; container.style.width = "100%"; if (legacyUrlMatch && legacyUrlMatch.length === 2 && legacyUrlMatch[1].indexOf("https://www.facebook.com") === 0) { //legacy – complete embed code url = encodeURI(legacyUrlMatch[1]); var jsLocaleMatch = ///connect.facebook.net/([a-zA-Z_]+)/all.js/gi.exec(userInput); jsLocale = jsLocaleMatch && jsLocaleMatch.length === 2 ? jsLocaleMatch[1] : "en_US"; } else { //new – url|locale var sp = userInput.split("|"); url = sp[0]; jsLocale = sp[1]; } if (!url || !jsLocale) { thisSnippet.innerHTML = "Facebook Embed Code is Invalid or Incomplete."; return; } if (!window.FB && !d.getElementById(sId)) { //async request FB API var js, firstJs = d.getElementsByTagName("script")[0]; js = d.createElement("script"); js.id = sId; js.src = "//connect.facebook.net/" + jsLocale + "/all.js#xfbml=1"; firstJs.parentNode.insertBefore(js, firstJs); } thisSnippet.innerHTML = (!d.getElementById("fb-root") ? "

” : “”) + “

“; //parse XFBML, because it is not nativelly working onload if (!fbParse()) { var c = 0, FBParseTimer = window.setInterval(function () { c++; if (fbParse()) clearInterval(FBParseTimer); if (c === 20) { //5s max thisSnippet.innerHTML = “Facebook API failed to initialize.”; clearInterval(FBParseTimer); } }, 250); } } }; thisSnippet.className = “facebookSnippetProcessed”; if (d.readyState === “uninitialized” || d.readyState === “loading”) window.addEventListener(“load”, render); else //liveblog, ajax render(); })(document);

– Кастинг якийсь був? Чи саме під нього писали сценарій?

Вирішили запросити бодай одного іноземного актора, щоб він став хедлайнером промоції українського кіно

– Ні. Ми спочатку розмовляли з продюсерами про те, що… На самому початку була мрія знімати виключно українських акторів. Тому що це відома річ, не так багато взагалі такого світового рівня драматургії, якою є драматургія Івана Франка. І не так багато можливостей в українських акторів грати головні ролі в такій драматургії. Згодом виникла думка у продюсерів, що є можливість запросити хоча б одного іноземного актора саме для того, щоб він згодом став хедлайнером промоції українського кіно, взагалі України закордоном.

І коли я побачив фото Роберта Патріка, яке мені надіслали, а потім занурився в інформацію про нього, тому що я, звичайна річ, як і переважна більшість глядачів по всьому світу, знав його переважною більшістю за цією роллю – рідкого Термінатора, я зрозумів, що буду мати можливість мати справу з дійсно надзвичайним актором, у доробку якого багато ролей драматичних, комедійних, різноманітних, в різних жанрах. І вже згодом, коли ми затвердили Роберта Патріка, я подивився на його фото і зрозумів, що так, це може бути він, цілком можливо.

Потім, коли з’явилася можливість у продюсерів, ми запросили ще декілька іноземних акторів…

Хто такий Ахтем Сеітаблаєв?

Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

– Томмі Фленаган та інші.

– Томмі Фленаган. Його глядач може знати за такими стрічками, як «Хоробре серце», «Гладіатор». Це і Поппі Дрейтон («Абатство Даунтон»). Наприклад, у того ж Алекса Макніколла це взагалі перша роль. Він грав Максима Беркута. Також Роккі Майєрс, який грав старшого сина Захара Беркута – Івана. Це також Олівер Тревен, британський актор. І разом з ними ще Елісон Дадлі. Її глядач може знати по одній із частин «Джеймса Бонда».

Ну і, звичайно, наші чудові і яскраві українські арстити. Зокрема Віктор Жданов, який у «Кіборгах» грав «Старого», та Андрій Ісаєнко, який у тих самих «Кіборгах» грав «Суботу», та Аліна Коваленко. І ще багато-багато наших чудових артистів.

renderExternalContent(“https://www.youtube.com/embed/fDoCoiiNqRc?&&&fs=1&enablejsapi=1”)

– Захар Беркут – це саме Роберт Патрік.

– Так, Роберт Патрік.

Коли він починав роботу над фільмом в Україні, біля озера Синевир зокрема (відомі факти – Радіо Свобода стежило за тим, як проходили зйомки «Захара Беркута»), навряд чи він знав навіть таке прізвище, як Іван Франко. Як він взагалі занурився у цю ситуацію? В Україні, мабуть, він якщо бував, то дуже рідко. А, може, й вперше.

– Я, більше того, скажу, що в Середній Азії, де я мешкав під час депортації і навчався у середній освітній школі, прізвище Франка я чув. Але я не пам’ятаю, щоб ми проходили у школі твір Івана Франка «Захар Беркут». Гадаю, що Роберт Патрік так само навряд чи читав до цих зйомок цю повість.

Але треба сказати, що всі вони перед тим, як потрапити на знімальний майданчик, прочитали цю повість і ставили багато запитань стосовно традицій, культури, особливостей характеру, взаємовідносин. Вони дуже раділи з того, що зйомки почалися саме в Карпатах. Вони були у захваті від краєвидів, від місцевої кухні, від людей. Потім, у мене склалося таке відчуття, що коли вони вже від’їжджали додому, то від’їжджали з дуже гарними емоціями від нашої країни, від нашої культури.

Патрік сказав, що захоплюється прагненням українців займатися культурою навіть під час війни

І Роберт Патрік сказав наприкінці, що він поважає і захоплюється прагненням українців навіть під час війни займатися культурою загалом і кіно зокрема, особливо беручись до висвітлення саме таких тем, прагнення до свободи, відстоювання власної гідності, власного засобу життя, зради, дружби, мужності, самопожертви. І він дійсно є прикрасою нашого фільму.

– Буквально рік тому гостем студії Радіо Свобода, саме «Суботнього інтерв’ю» був актор, виходець, до речі, з Києва, Ілля Волох. Він знімається у фрагментарних ролях. Повноцінний голлівудський актор, член профспілки і так далі. Він розказував, наскільки вимогливі зірки голлівудські до зйомок, до умов, які їм створюють. Він з Траволтою знімався, Джорджем Клуні і так далі. Бачив це на власні очі. З Гері Олдменом він знімався.

renderExternalContent(“https://www.youtube.com/embed/atL30FoP5HI?&&&fs=1&enablejsapi=1”)

Роберт Патрік як? І інші його колеги, саме іноземці? Які умови були? Не знаю, підписувався контракт у плані безпеки зйомок, можливо? Адже були сцени доволі екстремальні.

Іноземці знають, що у нас йде війна, тому в усіх акторів була охорона

– Це ж не велика таємниця, що переважною більшістю або абсолютною більшістю саме так званим райдером, побутовими умовами, якщо потрібна охорона, то і охороною, і рештою речей займаються не стільки самі актори, скільки їх агенти. І спочатку… Ну, що знають про Україну, навіть переважна більшість і акторів, якщо вони спеціально цим не цікавляться? Знають, що у нас йде війна, що ми боронимо свою землю. І тому, наскільки мені відомо, я не бачив, власне, контракту, і це не моя справа, саме агенти наполягали на тому, щоб у всіх акторів була охорона. І вона дійсно у них була перші два тижні. Тому що після двох тижнів перебування в Україні я на власні вуха почув , як Роберт казав, що не потрібна йому охорона – тут все добре, не потрібно його охороняти.

Я знаю, що був певний райдер побутовий, але я жодного разу не чув незадоволення або Роберта, або когось із наших іноземних колег від того, що кава, наприклад, не тієї температури або щось там сталося. Тобто вони в першу чергу дбають про професію.

– У тому числі коли, наприклад, були зйомки у горах, біля того ж Синевиру – там не такі ж умови були, можливо, добрі, як у Києві.

– Ну, так. Їх довозили. Звичайна річ.

– А де ваш колектив був, наприклад?

– Коли ми знімали на Синевірі, там є декілька готелів. В одному з них, як на мене, дуже гарні умови.

Ахтем Сеітаблаєв

Ахтем Сеітаблаєв

– Тепер власник матиме змогу… Напевне, сфотографувався з Робертом Патріком.

Тобто не примхливі зірки? Так? Можна працювати? Якщо порівняти з українськими акторами, з якими ви мали справу як режисер?

– Мені у цьому сенсі щастить. Тому що у мене на майданчику переважно, більшістю справжні професіонали і доволі часто друзі. Тому я не стикався з такими… Щось там було, скажімо, за роки моєї роботи на території кіно. Було декілька таких випадків. Але вони, дякувати Всевишньому, дуже рідкісні.

– Пане Сеітаблаєв, звісно, ви – режисер-постановник фільму «Захар Беркут», знову ж таки прем’єра якого 10 жовтня цього року. У вас же ж був співрежисер – Джон Вінн. Коректно його назвати саме співрежисером?

– Так, коректно.

– Як ви поділили свої обов’язки під час зйомок?

– Треба сказати, що, по-перше, для мене це було новиною, що у мене був співрежисер. Тому що спочатку, десь перші півроку, мабуть, трохи більше я нічого про це не знав. Потім мені запропонували помічника – саме Джона Вінна. З декількох питань. Тому що, на жаль, я досі не розмовляю англійською мовою. І мені запропонували розглянути Джона як колегу, щоб він допомагав саме у налагоджуванні містків між мною та американськими акторами.

– Продюсери?

– Так-так, продюсери, звісно, запропонували.

– Джефф Райс, Юрій Карновський, Раджа Коллінз. Три продюсери фільму.

– Так. І Єгор Олесов. Чотири.

Звичайна річ, співрежисерство – це дуже непроста річ. Тому що ми – різні люди, ми по-різному уявляємо. І навіть деякі нюанси були, певна дискусія з приводу того епізоду, як його вирішити, як побудувати ту або іншу сцену. Але врешті-решт ми знайшли спільну мову.

renderExternalContent(“https://www.youtube.com/embed/6l4ojdgfHhA?&&&fs=1&enablejsapi=1”)

– Трошки менше половини бюджету фільму виділило Держкіно України. Так?

– Так.

– Вже давненько не очолює це відомство Пилип Іллєнко. Він пішов у відставку. Чимало змін в Україні сталося після виборів.

І ви разом з деякими українськими кінематографістами буквально у цьому ж місяці написали спільного листа. Тут і Римма Зюбіна, Роман Балаян, Ірма Вітовська, Михайло Іллєнко, Андрій Кокотюха констатували, що «зміни, які відбуваються після виборів президента і Верховної Ради, торкаються кіногалузі, окрім позитивних прагнень є і ті, які викликають занепокоєння». Що ви маєте на увазі? Можете розказати зараз докладніше.

Дистриб’ютори і власники мереж кінотеатрів уже зацікавлені в українському кіно

– Дивіться, яка склалася ситуація. Йдеться про те, що не можна всіх гуртом, всіх тих, хто працює на території кіно, звинувачувати у тому або робити такі речі, які унеможливлюють їх роботу, які можуть призвести до того, що той сталий, як на мене, я так сподіваюся, і вже ми дійшли до того сталого розвитку українського кіно, коли є вже і зацікавленість глядача, і дистриб’ютори українські зокрема, і власники мереж кінотеатрів вже зацікавлені в українському кіно, тому що вони бачать наочно, що воно потроху стає бізнесом, що є зацікавленість глядача, що рівень стрічок українських зростає.

Рішення «заморозити» фінансування може призвести до стану, в якому українське кіно було раніше

Критика, як ви кажете, полягає в тому, що саме від такого рішення, коли всім «заморозити» фінансування може призвести до того стану, в якому знаходилося українське кіно…

– Це пропозиція пана Ткаченка, за вашими даними, чи вже Держкіно ухвалило таке рішення?

– Це ж не тільки мої дані. Це відкрита інформація, що на засіданні комітету Верховної Ради пан Ткаченко сказав про те, що треба переглянути і звернутися до Ради при Держкіно, щоб вона переглянула своє рішення.

Офіційно, наскільки мені відомо, немає. Але це викликає занепокоєння. Тому що, як я вже сказав, кіно робиться не один день. Той рух і стратегія розвитку, і ідеологічна, і виробнича – вона ж будується з горизонтом планування хоча б на 2-3 роки.

– Так результати цього останнього конкурсу, цього 11-го пітчингу, скасовані чи ще залишаються…?

– Офіційно – ні.

– Пане Сеітаблаєв, ми ж не дарма у довідці про вас згадували, крім багатьох ваших іпостасей, ви ж відома і в телевізійному світі людина. Зокрема на телеканалі «1+1» це шоу виходило, де ви брали активну участь. І теж глядачі це відзначали.

– Я у двох шоу брав участь. «Хоробрі серця» та «Танці з зірками».

renderExternalContent(“https://www.youtube.com/embed/SWnMIgWu_k8?&start=166&&fs=1&enablejsapi=1”)

– З Володимиром Зеленським особисто ви знайомі?

На «Хоробрих серцях» мав можливість познайомитися з великою кількістю справжніх людей

– Так. Але ми познайомилися трохи раніше, аніж я брав участь у якості ведучого циклу програм «Хоробрі серця». Взагалі, треба сказати, для мене це для мене був надзвичайний період. Я вважаю, що він є одним із важливих у моєму житті. У першу чергу тому, що я мав можливість познайомитися з дуже великою кількістю справжніх людей, які і по сьогодні, гадаю, що і все моє життя будуть для мене певними такими маяками.

У «Чемпіонах з підворіття» Зеленський захистив можливість, щоб наприкінці стрічки лунав український гімн

З президентом, який сьогодні є президентом (пробачте за тавтологію) нашої країни я познайомився трохи раніше, коли працював над стрічкою «Чемпіони з підворіття». І пан Зеленський був одним із співпродюсерів цієї стрічки. У нас був там один такий випадок, після чого я від щирого серця подякував йому за те, що він захистив можливість того, що наприкінці цієї стрічки лунав український гімн. Це був 2012 рік.

– Тобто Зеленський як продюсер допоміг залишити це?

– Він якраз захистив. Допоміг залишитися.

А потім сталося те, що сталося. І зараз моє особисте відношення до того, що деякі, скажімо так, заяви чинного президента особисто мене не тільки не влаштовують, а я їх взагалі не сприймаю.

– Можете пояснити, які саме заяви Зеленського маєте на увазі?

Головний актор серіалу «Свати» Федір Добронравов підтримує вбивства українських громадян

– Я маю на увазі в першу чергу те, що через суд було скасоване рішення експертної ради при Держкіно, де я є також одним із членів цієї експертної ради, був наданий дозвіл на те, щоб один із головних акторів серіалу «Свати», а саме Федір Добронравов, який відкрито, через ЗМІ, відкрито підтримує окупацію Криму, моєї малої батьківщини. Разом з тим це означає, що він… Це ж не таємниця, що після Криму почався Донбас. Тобто ця людина підтримує вбивства українських громадян, моїх друзів, частини мого народу! І я не сприймаю цього. Як можливо і навіщо через суд домагатися і домогтися, зрештою…

Федір Добронравов

Федір Добронравов

«Свати»​ знову йдуть.

Зараз деякі заяви чинного президента взагалі не сприймаю

– Так, знову йдуть. Я цього не сприймаю. Я тим більше не сприймаю це від вже чинного президента.

– Пане Сеітаблаєв, таке важливе зауваження. Але ж ви знімалися у цьому серіалі. У шостій серії. До війни, звісно, до анексії. У 2012 році.

– Я не сперечаюся ж з вами. Так? Більше того…

– І були з Добронравовим на знімальному майданчику.

У 2012 було майже однозначне ставлення, зокрема і до Зеленського, поки не сталася війна

– Так, були з Добронравовим на знімальному майданчику. Більше того, це був 2012 рік. Саме після «Хайтарми» я отримував травму. І ми товаришували з режисером цього серіалу Андрієм Яковлевим. І я з задоволенням і з вдячністю прийняв цю пропозицію. Знімався у «Буковелі». Грав директора «Буковелю». У 2012 році. І до певного часу у мене загалом було майже однозначне відношення, зокрема і до Володимира Зеленського. Поки не сталася війна.​

– До речі, серед кола ваших знайомих, напевне, є людина, яку звати Андрій Єрмак. Це дуже впливова людина, помічник президента Зеленського. Його роль велика зокрема в обміні, коли Олег Сенцов повернувся. І не лише він, 35 українських бранців повернулося…

renderExternalContent(“https://www.youtube.com/embed/cXFOKdCJmqE?&&&fs=1&enablejsapi=1”)

– Тоді ви, може, і мені також розкажете, а яка саме роль його була?

– Мені просто цікаво. Ви ж знімалися у фільми «Правило бою». «Людину в чорному» грали. Ви з Андрієм Єрмаком знайомі? Просто цікавий ваш погляд на цю людину. Він дуже впливовий зараз. Зараз багато про нього говорять як вже про політика.

– Так, знайомий. Я знайомий з паном Єрмаком як з людиною, яка цікавилася кіно і зробила в якості продюсера декілька стрічок. І в одній з них я знімався в якості актора. Не знаю зовсім нічого про нього як про державну людину. Побачимо, що буде відбуватися, які вчинки буде робити ця людина на цій посаді, яку користь вона принесе і українцям, і українській державі. Побачимо.

– Цікава ваша думка про фільм «Слуга народу». Ви дивилися цей серіал?

– Декілька серій дивився.

renderExternalContent(“https://www.youtube.com/embed/gXzmQE5BjY0?&&&fs=1&enablejsapi=1”)

– Яке ваше враження як кіномитця?

– Я взагалі не дуже люблю аналізувати роботи моїх колег. Але хочу сказати, що це дуже міцна, як на мене, дуже професійно зроблена робота. Особливо на початку я дивився декілька серій. Мені сподобалося. Тому що це, як, власне, телевізійний продукт, він дуже доброї якості.

– Зеленський – актор, який зіграв тоді президента кіношного Голобородька. Як оціните?

– Тут треба розглядати, мабуть, у контексті. Я маю на увазі, що «95 квартал», зокрема пан Зеленський так багато років на телебаченні і так багато годин на телебаченні кожного дня, що ця межі між професійним актором, який отримав освіту професійну, і акторами, які вийшли з «КВН», майже немає. Якщо людина талановита, а він дійсно талановита людина…

– Зеленський?

– Так. То якщо це переконливо на екрані, то ти якось не замислюєшся над тим, чи є у нього диплом або немає. І в тому жанрі, і в тому, як зроблений цей телевізійний або кінотеатральний продукт, я не можу сказати, що він програє професійним акторам, які знімалися поруч з ним. Це ж і питання смаку теж. Комусь подобається, а комусь – ні. Як на мене, це було досить професійно, добре зроблено і з чітким розумінням того, яка твоя цільова аудиторія. А це дуже важливо.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З АХТЕМОМ СЕІТАБЛАЄВИМ У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’​Ю