Надія Коваль

Регіон:
ЄС
Країна:
Нідерланди
Тема:
Європейська інтеграція

6 квітня 2016 року в Нідерландах пов’язані з російським впливом політичні сили (див. розслідування New York Times) спромоглися організувати референдум щодо Угоди про Асоціацію (УА) України з  ЄС, фактично використавши євроскептичні настрої в країні. Вони також  забезпечили – на фоні хаотичного реагування голландського уряду, українського МЗС та активістів – достатню явку (32% за мінімальної допустимої 30%). За результатами референдуму – 61.49% голландців проголосували «проти», і цей факт досі гальмує остаточну ратифікацію УА. 

РЕФЕРЕНДУМ ЩОДО РАТИФІКАЦІЇ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З УКРАЇНОЮ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

Відразу після референдуму прем’єр-міністр Марк Рютте (прихильник ратифікації) чітко дав зрозуміти, що результати волевиявлення мають бути враховані. З квітня по грудень 2016 року тривали складні переговори, результатом яких стало рішення глав держав та урядів ЄС від 16 грудня 2016 року, яке встановило офіційні рамки політичного трактування значення УА для подальшої європейської інтеграції України.

Організований за рік до ключових парламентських виборів (березень 2017), формально консультативний референдум мав суттєвий вплив на позиції голландських політичних сил. Особливо це стосувалося позицій християнсько-демократичних партій – Християнсько-демократичного заклику (CDA) та Християнського союзу (CU). Якщо під час першого голосування в нижній палаті нідерландського парламенту в квітні 2015 року вони одноголосно підтримали УА (13 і 5 голосів «за» відповідно), то під час повторного голосування 23 лютого 2017 року вони так само одноголосно проголосували «проти» (див. таблицю) та виголошували свою опозицію в численних публічних виступах. Відтак, у лютому 2017 року УА була перепроголосована зі значно меншим запасом голосів (-30 голосів «за») саме через розворот християнсько-демократичних партій та дрібних парламентських груп. Стабільно «проти» голосують співініціатори референдуму – соціалісти, а також антиєвропейська Партія свободи

Порівняльна таблиця голосування найбільших фракцій за Угоду про асоціацію в нижній палаті Генеральних Штатів Нідерландів у 2015 та 2017 роках

Різке падіння підтримки навіть у нижній палаті, де прем’єр міністр Нідерландів мав більшість, поставило питання щодо перспектив позитивного голосування в Сенаті (верхній палаті Парламенту, де дата голосування ще не призначена). Уряд міг розраховувати лише на 21 голос з 75 у Сенаті, а позитивне голосування планувалося забезпечити за рахунок особистих домовленостей М. Рютте з окремими сенаторами від Християнсько-демократичного заклику (CDA). Навіть в разі досягнення такої домовленості теоретична перевага прихильників УА в Сенаті складала лише один голос.

Прогноз по голосуванню в Сенаті – наразі стримано позитивний – може модифікуватися в залежності від структури майбутньої коаліції, що створюється після парламентських виборів березня 2017 року та змісту коаліційних домовленостей. Наразі основні політичні сили Нідерландів налаштовані на створення такої коаліції, яка б забезпечувала більшість в обох палатах парламенту.

РЕЗУЛЬТАТИ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ. БЕРЕЗЕНЬ 2017

В результаті парламентських виборів 15 березня 2017 року Народна партія за свободу і демократію (VVD) на чолі з прем’єр міністром М. Рютте спромоглася зберегти лідерство (21.3%), однак втратила місця в парламенті (з 41 до 33). На друге місце піднялася популістська Партія свободи (PVV) Вілдерса (20 місць). Розширили своє представництво противники української асоціації CDA (з 13 до 19 місць), а також проєвропейські та ліволіберальні D66 (з 12 до 19 депутатів). Різко зросли результати партії «Зелені ліві» (GL, з 4 до 14 мандатів), що зробило її основним претендентом на місце четвертого партнера в коаліції. Колишній коаліційний партнер Рютте Партія праці (PvdA) занепала з 38 до 9 мандатів, Соціалістична партія втратила 1 мандат (14 депутатів), свої 5 місць зберіг Християнський союз (CU). В результаті виборів до парламенту увійшли безпосередні організатори референдуму, проросійський «Форум за демократію» (2 депутати).

НАЙБІЛЬШ ІМОВІРНІ ВАРІАНТИ КОАЛІЦІЇ

Оптимістичний сценарій передбачає формування нового уряду в червні-липні. Для його втілення  необхідно, щоб VVD (33 місця), CDA (19), D66 (19) домовилися з «Зеленими лівими» (14), що дасть їм комфортну більшість у 85 голосів. Всі ці партії позиціонуються як проєвропейські, навіть з врахуванням суттєвого поправішання VVD та CDA в контексті проблеми міграції. Це доволі сприятлива для України комбінація, адже участь CDA в уряді могла б сприяти позитивному голосуванню її сенаторів (12 осіб).

Однак відтермінувати формування такого уряду можуть суттєві розбіжності ідеологічного порядку, в першу чергу між VVD і «Зеленими лівими». Ці розбіжності стосуються економічної політики (курс на скорочення видатків бюджету М. Рютте суперечить програмним вимогам «Зелених лівих» щодо збільшення виплат по безробіттю, посилення доступності медичної допомоги та боротьби з майновою нерівністю) та імміграційної політики (жорстка позиція правоцентристів супроти гуманної політики притулку лівоцентристів). І якщо поступок в екологічній політиці для «Зелених лівих» можна очікувати майже напевно, то досягнення компромісу з базових внутрішньополітичних питань є архіскладним завданням. Приклад Партії праці, яка внаслідок підтримки політик прем’єр-міністра Рютте в уряді фактично була знищена на останніх виборах, показує лівоцентристським партіям небезпеку відходження від власної платформи для збереження політичної стабільності.

Якщо поточний раунд коаліційних переговорів провалиться, уряд може формуватися аж до осені. Тоді четвертим партнером можуть стати соціалісти (негативно для України), Партія Праці (позитивно для України) або ж Християнський союз (помірно негативно для України). Однак будь-яка подібна коаліція матиме лише незначну більшість в парламенті та загрожує нестабільністю в голландському політичному житті.

Наразі всі основні політичні сили виключають можливість співпраці з PVV Вілдерса, однак не лише з ідеологічних міркувань, а й через ненадійність (у 2010 році PVV надавала парламентську підтримку урядові меншості VVD та CDA, не маючи представництва в уряді, але раптом її припинила). Сам Вілдерс пропонує праву коаліцію з 6 партій: VVD, PVV, CDA, 50Plus (Партія літніх людей), SGP та «Форуму за демократію». Вона хитка та малоймовірна, однак в разі здійснення з певністю поховає УА.

Текст підготовлено  в рамках проекту “Експертна дипломатія: посилення інформаційної співпраці між комітетом у закордонних справах та незалежними аналітичними центрами України” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ