Сергій Корсунській

Регіон:
Азіатсько-Тихоокеанський регіон
Країна:
Японія
Тема:
Публічна дипломатія

Японія є третьою економікою світу з ВВП близько 5 трл дол. США. Населення складає близько 126 млн (11 в світі). За доходом на душу населення (більше 43 тис. доларів) Японія – 22 в світі. Японія – єдина країна Азії, яка входить до Групи-7. Серед ключових політичних і економічних партнерів Японії – США, Китай, ЕС, Росія, Південна Корея.

РІВЕНЬ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН ТА ДОГОВІРНО-ПРАВОВА БАЗА

Японія визнала Україну 28 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини були встановлені 26 січня 1992 р. На сьогодні, Японія є  одним з  ключових  партнерів України в Азії, водночас потенціал  відносин не  використовується на повну. Протягом всього часу відбувались регулярні зустрічі на найвищому рівні, як під  час офіційних  візитів, так і під  час міжнародних заходів, зокрема ГА ООН.

Під час зустрічі Президента України В. Зеленського з Прем’єр-міністром Японії С. Абе, яка відбулась у ході його робочого візиту до Японії 21-24 жовтня 2019 р., японська сторона наголосила на незмінності політики офіційного Токіо щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, а також підтверджено принцип неприпустимості зміни статус-кво у будь-якому регіоні світу в односторонньому порядку шляхом застосування сили.

Основні контакти на найвищому та високому рівнях:

22-25 березня 1995 р. Офіційний візит Президента України Л. Кучми до Японії.

26-30 серпня 1997 р. Офіційний візит в Україну Президента Палати радників Парламенту Японії Дзюро Сайто.

26-29 травня 2003 р. Офіційний візит Голови ВРУ В. Литвина до Японії.

19-24 липня 2005 р. Офіційний візит Президента України В. Ющенка до Японії.

25-26 березня 2009 р. Візит Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко до Японії.

18-21 січня 2011 р. Офіційний візит Президента України В. Януковича до Японії.

4-7 вересня 2011 р. Візит в Україну Спікера Палати представників Парламенту Японії Т.Йокоміті

7 – 11 березня 2012 р. Офіційний візит Голови ВРУ В. Литвина до Японії.

17 липня 2014 р. – візит в Україну Міністра закордонних справ Японії Ф. Кісіди.

5 серпня 2014 р. – візит в Україну Міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Т.Мотегі.

17 жовтня 2014 р. – зустріч Президента України П. Порошенка з Прем’єр-міністром Японії С. Абе у рамках 10-го форуму АСЄМ (м. Мілан).

2-3 березня 2015 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України П. Клімкіна до Японії.

5-6 червня 2015 р. – офіційний візит Прем’єр-міністра Японії С. Абе в Україну.

28 вересня 2015 р. – зустріч Президента України П. Порошенка з Прем’єр-міністром Японії С.Абе у рамках 70-ї сесії Генеральної асамблеї ООН (м. Нью-Йорк).

30 листопада 2015 р. – зустріч Президента України П. Порошенка з Прем’єр-міністром Японії С. Абе у рамках участі у Конференції ООН з питань зміни клімату (м. Париж).

5-7 квітня 2016 р. – офіційний візит Президента України П. Порошенка до Японії.

20 вересня 2016 р. – зустріч Президента України П. Порошенка з Прем’єр-міністром Японії С. Абе у рамках 71-ї сесії Генеральної асамблеї ООН (м. Нью-Йорк).

26 лютого – 2 березня 2017 р. – візит Голови ВРУ А. Парубія до Японії.

21-24 жовтня 2019 р. – робочий візит Президента України В. Зеленського до Японії з метою участі у церемонії інтронізації Імператора Японії Нарухіто.

Договірно-правова база двосторонніх відносин включає 55 чинних документів, серед яких необхідно  відмітити:

  1. Угоду у формі обміну листами Міністрів закордонних справ України та Японії з питань правонаступництва двох держав стосовно договорів та угод, укладених Японією з колишнім СРСР (03.1995).
  2. Меморандум щодо діяльності Українсько-японського комітету зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ (1.07.2006).
  3. Спільну заяву щодо українсько-японського глобального партнерства (19.01.2011).
  4. Угоду між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях (набрала чинності 30.05.2012).
  5. Угоду про сприяння та захист інвестицій між Україною та Японією (набрала чинності 26.11.2015).
  6. Угоду про надання Урядом Японії пільгового кредиту на «Проект реконструкції Бортницької станції аерації» (ратифікована 2.09.2015).
  7. Меморандум між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Японії щодо співробітництва та обмінів у сфері оборони (12.10.2018).

На розгляді японської сторони на сьогодні перебувають проекти наступних документів:

  1. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Японії про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (проект угоди передано японській стороні у квітні 2015 р.);
  2. Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності, відновлювальної енергетики та альтернативних видів палива між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та відповідною установою Японії (проект переданий японський стороні у березні 2017 р.);

– Меморандум про співробітництво між Державним космічним агентством України та Японським агентством аерокосмічних досліджень щодо вивчення можливості співробітництва у сфері космічної діяльності в мирних цілях (проект вперше переданий японській стороні у березні 2018 р.; вдруге (з українськими правками) – у липні 2019 р.; перебуває на завершальній стадії погодження);

– Угода між Урядом України та Урядом Японії про взаємну допомогу між їхніми митними адміністраціями (проект переданий японський стороні у серпні 2018 р.).

На сьогодні між Україно та Японію створені наступні двосторонні органи високого рівня, однак частина з них дуже  давно не збиралась:

– Українсько-японський Комітет зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ (останнє засідання – 24-26 серпня 2013 р., м. Київ);

– Українсько-японська Комісія з питань науково-технічного співробітництва (останнє засідання – 6 грудня 2013 р., м. Київ);

– Українсько-японський Комітет з питань співробітництва у сфері покращення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях (останнє засідання – 27 листопада 2017 р., м. Токіо).

– Спільні засідання Координаційної ради з економічного співробітництва з Японією при Мінекономрозвитку України та Комітету ділового співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу «Кейданрен» (останнє – 16 грудня 2019 р., м.Токіо);

Крім того відбуваються двсторонні тематичні консультації, зокрема, на українсько-японських оборонних консультаціях (19.09.2019, м. Київ) під керівництвом заступника міністра оборони України з питань європейської інтеграції та генерального директора з питань міжнародного співробітництва МО Японії обговорили військове співробітництво у медичній та військово-технічній сферах та питання кібербезпеки.

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Двостороннє торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво протягом останніх трьох років демонструє сталу позитивну динаміку. Так у 2019 р. загальний товарообіг двосторонньої торгівлі товарами і послугами досяг рівня 1 235,3 млн дол. США. При цьому експорт українських товарів і послуг у 2019 р. становив 259,87 млн дол. США, а імпорт з Японії – 975,43 млн дол. США. Від’ємне сальдо торговельного балансу при цьому становило – 715,56 млн дол. США.

Двосторонній товарообіг товарами у 2019 р. становив 1 212,68 млн дол. США. При цьому експорт українських товарів в Японію становив 249,95 млн дол. і збільшився у порівнянні з попереднім роком на 7,8%, а імпорт японських товарів в Україну збільшився на 30,6% і досяг 962,73 млн дол. США.

У структурі українського товарного експорту традиційно домінували товари з низьким рівнем доданої вартості:  руди та концентрати залізні -55,8%, що на 43,5% більше ніж у 2018 р., а також тютюнові вироби і промислові замінники тютюну – 29% товарного експорту, що залишилось практично на минулорічному рівні. Серед інших груп українського експорту можна виділити: алюміній і вироби з нього, частка якого становить 3,7% і поставки якого зросли у 2019 р. на 63,6%;  деревина і вироби з деревини – поставки якої зросли в 5 разів і становлять 1,7% експорту, а також чорні метали, експорт яких зріс на 42% і становить теж 1,7% українського експорту.

Структура японського товарного імпорту характеризується стабільністю і складається насамперед з продукції машинобудування: імпорт засобів наземного транспорту (насамперед – автомобілів) зріс, у порівнянні з 2018 р., на 49,7% і досяг 627,04 млн дол. США, що становить 65,1% японського імпорту в Україну. Імпорт продукції важкого машинобудування і електричних машин становив відповідно 8,5% і 4,6%. Прилади та апарати оптичні, фотографічні склали 5,9% імпорту у обсязі 57,2 млн дол. США.

Протягом останніх трьох років здійснювались заходи щодо сертифікації української аграрної продукції для забезпечення її доступу на ринок Японії, який пред’являє підвищені вимоги до якості продовольчих товарів. У 2017 р. було погоджено документацію та отримано дозвіл для імпорту до Японії продукції молочної галузі України. У 2019 р. узгоджено сертифікати здоров’я на експорт з України до Японії м’яса курятини, а також свіжих яєць, призначених для споживання людиною.

Двосторонній товарообіг послугами у 2019 р. становив 22,62 млн дол. США. При цьому експорт послуг протягом січня-грудня зріс на 11,1% і досяг 9,92 млн дол. США, а імпорт послуг залишився практично на минулорічному рівні і становив 12,70 млн дол. США.

Прямі іноземні інвестиції з Японії в Україну, станом на 01.10.2019 р., становили 139,5 млн дол. США і протягом 9 міс. 2019 р. збільшились на 300 тис. дол. США. Японські інвестиції головним чином зосереджені у сфері продажу та обслуговування транспортних засобів (67%), а також у виробництві комплектуючих для транспортних засобів (28%). Виробничі потужності японських компаній «Yazaki» (Ужгородський район Закарпатської обл.) і «Fujikura» (Яворівський район Львівської обл.) по виробництву електричного й електронного устаткування для автотранспортних засобів, орієнтовані на автомобільні заводи ЄС.

Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Японією, яка набула чинності у 2015 р., створила сприятливі умови для розвитку залучення японських інвестицій в Україну. У співробітництві з японськими компаніями варто використовувати переваги Угоди про вільну торгівлю України з ЄС. Японські партнери можуть бути зацікавлені у спільних виробництвах, продукція яких призначена не лише для внутрішнього ринку, але й для експорту на ринок Європи.

Основним напрямком японських інвестицій в Україну у 2018-2019 рр. став агропромисловий сектор. Один з провідних торгових домів «Сумітомо Корпорейшн» у липні 2018 р. придбав контрольний пакет української компанії «Спектр-Агро», яка спеціалізується на постачанні с/г техніки, а також засобів захисту рослин, добрив тощо. Японська багатогалузева компанія SDG Corp. інвестувала орієнтовно 30 млн дол. США у виробництво та зберігання сільськогосподарської продукції (зернових) (українська компанія «Ківшовата Агро» у Таращанському р-ні Київської обл.).

Українських інвестицій в Японії не зареєстровано.

У рамках програми Офіційної допомоги розвитку (ОДР) протягом 2019 р. представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) здійснено низку місій в Україну з метою завершення техніко-економічного обґрунтування і підготовки до проведення тендеру з вибору головного підрядника проекту реконструкції Бортницької станції аерації, Кредитна угода щодо проекту реконструкції була укладена 15.06.2015 р. Пільговий ієновий кредит на суму 108 млрд ієн (еквівалентно 1 млрд дол. США) буде наданий JICA строком на 40 років під 0,1% річних з пільговим періодом 10 років (виплата лише відсотків).

Продовжується також узгодження проекту модернізації транспортної інфраструктури півдня України щодо будівництва мостового переходу через річку Південний Буг у м.Миколаїв. Одним з новітніх прикладів співпраці стало відкриття японською компанією Rakuten (месенджер Viber) R&D центру в Києві, а також додаткові інвестиції у вже існуючий центр в Одесі. Саме напрямок високих технологій є чи не найперспективнішим з точки зору активізації співпраці України з Японією.

У липні 2018 р. відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння між японською компанією «Toshiba Energy Systems & Solutions» та АТ «Турбоатом», який закладає підвалини стратегічного співробітництва сторін у сфері модернізації турбінного обладнання машинних залів АЕС України та інших країн.

16 грудня 2019 р. відбулось Восьме Спільне засідання Координаційної Ради з економічного співробітництва з Японією при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України та Комітету економічного співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу «Кейданрен». За результатами засідання Заступник Міністра Т. Качка і Голова Комітету економічного співробітництва з Україною «Кейданрен» Т. Асада підписали підсумковий Меморандум, який визначив наміри обох сторін розвивати ділові відносини як у сільському господарстві, розбудові інфраструктури, модернізації енергетики, так і секторі цифрової економіки, включаючи імплементацію проектів, спрямованих на розвиток Суспільства 5.0.

ДОПОМОГА УРЯДУ ЯПОНІЇ УКРАЇНІ

Фінансово-кредитне співробітництво України з Японією і надання технічної допомоги реалізується головним чином в рамках програми Офіційної допомоги розвитку (ODA) Уряду Японії на основі співпраці з Японським агентством міжнародного співробітництва JICA. Японія у рамках ODA, починаючи з 1992 р., надала Україні допомогу на загальну суму понад 3,2 млрд дол. США, з яких понад 1,86 млрд дол. США надійшло протягом 2014-2019 рр. Співпраця на основі програми ODA була визнана найважливішим пріоритетом економічного співробітництва під час зустрічей Президента України В. Зеленського з Прем’єр-міністром Японії С. Абе, а також з Президентом JICA С.Кітаокою у ході робочого візиту Глави держави в Японію у жовтні 2019 р.

Впродовж останніх 5 років уряд Японії також виділив понад 40 млн дол. США безоплатної прямої допомоги на проекти з відбудови східних регіонів України та реабілітації постраждалого населення, які реалізуються через агенції системи ООН в Україні. У 2018 році на зазначені цілі було виділено близько 3,6 млн дол. США, у 2019 році – 2,8 млн. дол. США. Зокрема, продовжуються постачання медичного обладнання, наданого урядом Японії у рамках Угоди про технічне співробітництво та грантову допомогу (загальна сума гранту – понад 112 млн грн).

Співробітництво між Україною та Японією по лінії «Фукусіма-Чорнобиль»

Одним з найважливіших напрямків української допомоги Японії є співпраця у галузі ліквідації аварії на АЕС “Фукусіма – 1”, яка сталася 11.03.2011 р. Україна стала однією з перших країн, що запропонувала Японії гуманітарну, експертну, консультативну та технічну допомогу для подолання наслідків аварії.

У 2012-2013 рр., з метою вивчення українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії, Україну відвідали понад 25 японських делегацій (урядових, неурядових, науково-експертних, муніципальних влад, а також представників ЗМІ). За цей же час близько 20 українських експертів відвідали Японію, зокрема префектуру Фукусіма. Японська сторона переконалася в ефективності українських наукових досліджень з чорнобильської проблематики, зокрема, в утриманні саркофага (об’єкт «Укриття») та результативності досліджень процесів на об’єкті у сферах сільгоспрадіології, радіаційного моніторингу довкілля, визначенні доз опромінення, включно з дозами опромінення щитовидної залози, у галузях радіаційної медицини, чорнобильських соціологічних досліджень.

5-6.12.2016 р. відбувся візит до Японії української делегації на чолі з головою Державного агентства України з управління зоною відчуження В.Петруком, в ході якого було укладено документ між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) щодо реалізації проекту з посилення радіаційного контролю над навколишнім середовищем та правової бази щодо очищення навколишнього середовища від радіоактивно забруднених ділянок.

27.11.2017 р. у Києві відбулось п’яте засідання Спільного комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. Крім того відбувся візит на ЧАЕС. 10-17 травня 2018 р. українська делегація на чолі з Міністром екології та природних ресурсів України О.Семераком здійснила робочий візит до Японії. Під час зустрічі з Державним міністром економіки, торгівлі та промисловості Японії Й.Муто японській стороні був представлений проект повернення у господарське використання інфраструктури ЧАЕС і використання «чорнобильської площадки» як території змін. За результатами візиту розпочато опрацювання можливого будівництва консорціумом японських компаній на чолі з консалтингово-аудиторською компанією «Делойт Туш Томацу» сонячної електростанції потужністю 1,2 ГВатт в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за рахунок часткового фінансування японським агентством міжнародного співробітництва «Джайка».

У липні 2019 р. ЧАЕС відвідали представники японської компанії Japan Nuclear Fuel Limited з метою вивчення досвіду української сторони щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом, його утилізації та виведення АЕС з експлуатації. Отриманий досвід представники Japan Nuclear Fuel Limited застосовуватимуть в Японії з урахуванням ситуації, яка склалась на атомній електростанції Японії «Фукусіма-1», пов’язаною з необхідністю утилізації відпрацьованого палива, а також забрудненої води внаслідок витоку радіоактивних речовин.

 

ВІДНОСИНИ ЯПОНІЇ З ТРЕТІМИ ДЕРЖАВАМИ

Японсько-російські відносини

Ключовими факторами, що визначають сучасний характер японсько-російських відносин, є неврегульованість територіальної суперечки, інтерес японської сторони до природних та енергетичних ресурсів Росії та зацікавленість Росії у залученні японських інвестицій та технологій.

Проблема приналежності південних Курильських островів, які в Японії мають назву «північні території», є основною перешкодою для підписання мирного договору між країнами після Другої світової війни. Початком нового етапу японсько-російського діалогу щодо спірних територій можна вважати 24 листопада 2009 року, коли Уряд Японії затвердив документ, в якому вказується, що незаконна окупація РФ Південних Курил унеможливлює відвідання островів японськими громадянами або спільну з Росією господарську діяльність з їхнього освоєння, хоча ще кілька років перед цим Токіо проводив з Москвою консультації з цього питання.

Після приходу до влади Ліберально-демократичної партії Японії (ЛДПЯ) та призначення її лідера С.Абе Прем’єр-міністром Японії у грудні 2012 року відносини між Японією і Росією помітно активізувались. Між Японією і Росією було започатковано новий механізм постійного діалогу у форматі «2+2», який передбачає проведення регулярних зустрічей міністрів закордонних справ і оборони двох держав.

Участь японських компаній в енергетичних проектах в Росії, зокрема орієнтованих на ринок Азіатського регіону, був одним з основних пріоритетів для японської сторони. Японські компанії брали участь або запрошені до участі, зокрема, у таких проектах:

– виробництво скрапленого газу на о.Сахалін (проекти Сахалін-1, Сахалін-2);

– будівництво СПГ-терміналу на п-ві Ямал у рамках реалізації стратегії РФ щодо розвитку Арктичного регіону та «північного морського шляху»;

– будівництво СПГ-терміналу у м.Владивосток (відповідний меморандум був підписаний у ході Міжнародного економічного форуму у Санкт-Петербурзі в червні 2013 р.).

Агресія Росії проти України, зокрема тимчасова окупація Криму, стала серйозним викликом дипломатії прем’єр-міністра Японії С.Абе, який після приходу до влади визначив одним з пріоритетів своєї зовнішньої політики налагодження дієвого діалогу з Росією. Попри певне «зближення» з Росією у 2013 р., російська агресія проти України змусила уряд С.Абе заморозити політичні контакти високого рівня з Росією, припинити співпрацю з актуальних двосторонніх питань та приєднатися до міжнародних санкцій проти Росії.

Водночас, у другій половині 2015 р. офіційний Токіо повернувся до діалогу з Москвою, насамперед з метою досягнення прогресу у врегулюванні довготривалого територіального спору навколо «північних територій». З 2016 р. російський напрямок зовнішньої політики набув ознак одного з головних пріоритетів діяльності уряду Японії. При цьому, існують підстави вважати, що ініціатива активізації російського зовнішньополітичного вектору виходить особисто від прем’єр-міністра С.Абе, який поставив за мету досягти реального прогресу у переговорному процесі зі спірного територіального питання за часів свого прем’єрства.

Водночас, необхідно відмітити, що активізація переговорів не  означає зближення двох країн, або зміну політики Японії щодо України та російської  агресії.

У 2019 році Японія продовжила спрямовувати серйозні зусилля на подальше зміцнення двосторонніх відносин з РФ, зокрема шляхом розширення економічної співпраці та «побудови відносин взаємної довіри», що розглядається російською стороною як «важлива передумова просування у питанні укладення мирного договору» та врегулювання територіального питання. У 2019 р. лідери Японії і РФ провели три зустрічі у Москві та у рамках саміту «Групи двадцяти» і Східного економічного форуму. У рамках цих зустрічей сторони обговорювали, насамперед, питання щодо врегулювання територіального спору та укладення мирного договору, розширення двосторонньої економічної співпраці, створення «спеціального режиму» ведення спільної економічної діяльності на чотирьох спірних островах.

Однак, результати цих зустрічей засвідчили відсутність будь-якого прогресу у переговорному процесі з питань підписання мирного договору та врегулювання територіального спору. Більше того, станом на сьогодні, все очевиднішою стає принципова відмінність сторін щодо трактування історичних аспектів виникнення проблеми «північних територій» (російська позиція – «північні території» увійшли до складу СРСР у результаті Другої світової війни; японська позиція – ці території були незаконно окуповані СРСР після завершення Другої світової війни).

Іншим серйозним фактором, що здійснює свій негативний вплив на відповідний переговорний процес є погіршення відносин між США та РФ на тлі фактичної підтримки офіційним Токіо рішення США щодо виходу з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності між США та РФ від 1987 року, а також рішення Японії щодо розміщення на своїй території наземної системи протиракетної оборони «Aegis Ashore».

Санкції Японії проти Російської Федерації

Уряд Японії поряд з європейськими та американськими партнерами, зокрема у рамках «Групи сьоми», не визнає анексію Криму Російською Федерацією та засуджує російську агресію проти України. У зв’язку з цим, Японія приєдналася до міжнародних санкцій відносно Росії, передусім, що стосуються Криму. Ці санкції, однак, є значно м’якшими, ніж європейські та американські.

29.04.2014 Японія запровадила санкції, які включали припинення видачі віз для в’їзду на територію Японії 23 громадянам РФ, у тому числі державним службовцям (без оприлюднення списку). Залишається, однак, незрозумілим хто може бути у списку, враховуючи те, що високі посадові особи Росії, зокрема С. Наришкін, В. Герасимов, В. Озеров та І. Сєчін, які перебувають під санкціями в США та ЄС, відвідували Японію. Японські санкції також не були прямо спрямовані на сектори енергетики та оборони Росії. Японія формально запровадила заморожування активів для деяких російських політиків, однак, очевидно, що вони не мають значних фінансових активів в японських банках.

У липні та серпні 2014 р. офіційний Токіо ухвалив додаткові торговельні та персональні санкції/обмеження щодо РФ та очільників сепаратистів, зокрема: заборонив імпорт продукції з Криму та Севастополя; заморозив активи та заборонив в’їзд на територію Японії 40 особам, з оточення В.Путіна та «керівництва» Криму, включаючи колишнього Президента України В.Януковича;

24.09.2014 р. Уряд Японії запровадив додаткові (секторальні) санкції проти РФ у зв’язку із ситуацією в Україні, які полягають у забороні: експорту зброї та товарів подвійного призначення до Росії (ефект цих санкцій незначний, оскільки такої співпраці з РФ поки що не було, але вони були запроваджені в унісон із західними країнами); розміщення цінних паперів російськими банками на ринку капіталу Японії (строком більше 90 днів).

Друга частина санкцій торкнулася п’яти російських банків із значною часткою державного капіталу – «Сбєрбанку», «ВТБ Банку», «Внєшекономбанку», «Газпромбанку», «Россєльхозбанку». Ці санкції за своїм змістом та ефектом є більш наближеними до американських і європейських. Ефект санкцій полягає у закритті великим російським кредиторам, якими є зазначені банки, доступу до основних центрів іноземного ринку капіталу (довгострокових запозичень), якими є Північна Америка, Західна Європа та Японія. Внаслідок санкцій вказаним банкам, які беруть участь у кредитуванні в Росії великих проектів з видобутку енергоресурсів, має стати набагато важче акумулювати необхідні фінансові ресурси.

9 грудня 2014 року Уряд Японії розширив список осіб, щодо яких впроваджуються санкції, включивши до нього лідерів так званих «ДНР» та «ЛНР». Ці санкції передбачають, зокрема, замороження активів, обмеження фінансових операцій та операцій з капіталом відповідних осіб. Додатково японська сторона запровадила санкції по відношенню до усіх «депутатів» Державної думи Федеральних зборів РФ, які були «обрані» на незаконно окупованих територіях АР Крим та м. Севастополь у вересні 2016 р.

Де-юре японська сторона продовжує дотримуватись політики санкцій по відношенню до РФ та невизнання анексії Криму, проте результати цієї політики можуть бути практично нівельовані зближенням Японії з Росією з метою вирішення територіальної суперечки і, зокрема, через реалізацію великих економічних проектів з наданням японською стороною кредитів російським банкам та компаніям під такі проекти. Так, за результатами японсько-російського саміту у грудні 2016 року лідерами обох країн було «розморожено» відновлення двосторонніх консультацій у безпековій сфері за участю міністрів оборони і закордонних справ (так званий формат «2+2») та досягнуто домовленості щодо лібералізації візового режиму між двома країнами (консультації щодо цих питань були призупинені у 2014 році в якості санкцій у зв’язку з агресією РФ проти України).

Режим санкцій уряду Японії, що стосується безпосередньо окупації Криму:

обмеження свободи (запровадження дозвільної системи) грошових переказів, що стосуються 40 фізичних та 2 юридичних осіб відповідно до оприлюдненого МЗС Японії списку;

обмеження свободи (запровадження дозвільної системи) на переказ капіталу (операції з капіталом) що стосуються зазначених вище 40 фізичних та 2 юридичних осіб;

обмеження свободи (запровадження дозвільної системи) на весь імпорт, що походить з Криму та м. Севастополь (для імпорту необхідно отримувати дозвіл Міністерства економіки Японії; імпорт мають супроводжувати сертифікати походження товару, видані українськими органами/ТПП).

Проблемні питання у відносинах з США

США та Японія є стратегічними партнерами. Крім того, між США та Японією укладено Договір про співробітництво і безпеку (1960), який, фактично, надає двосторонні гарантії безпеки Японії з боку США з урахуванням специфічного статусу ЗС Японії за наслідками Другої світової війни (Японія не може мати армію). Однак, між  двома країнами є  і низка спірних питань. Зокрема наступні.

Незважаючи на гарантії безпеки з боку США, включаючи «ядерну парасольку», Президент Трамп вимагає, щоб Японія в чотири рази збільшила оплату перебування 54 000 американського військового контингенту з 2 до 8 млрд доларів. Японія вважає ці вимоги несправедливими і поки що уникає дискусій на цю тему.

Питання двосторонньої торгівлі. США і Японія уклали тимчасову торговельну угоду у вересні 2019 року, яка передбачає більший доступ аграрної продукції США на японський ринок в обмін на не-запровадження 25% мита на японські автомобілі у США (автомобілі – це 20% японського експорту в США, Тойота є лідером продаж).

Японія прагне остаточного вирішення проблеми ракетної та ядерної програми Північної Кореї, яка час від часу стріляє у бік Японії. Адміністрація Трампа ж займає позицію діалогу.

Відносини Японії з ЄС

Відносини між ЕС і Японією встановлені у 1991 році шляхом прийняття Спільної Декларації.

Зважаючи на стрімке зростання ваги і ролі Китаю у світі, Японія вживає кроків по налагодженню щонайтісніших відносин з найбільшим у світі ринком ЄС (обсяг двосторонньої торгівлі перевищує 130 млрд дол. США).

1 лютого 2019 року набула чинності Угода про торговельне партнерство між ЄС і Японією. Угодою скасовується 97% мит на європейські товари, а також ряд нетарифних обмежень, які діяли по відношенню до товарів двосторонньої торгівлі. Також відкриваються ринки послу, у тому числі фінансових, е-комерції, телекомунікацій і транспорту. Сторони визнали системи обробки і збереження особистих даних адекватними і запровадили вільний обмін цими даними. За результатами першого року після набуття чинності цієї угодиб експорт з ЄС до Японії зріс на 6,6%, а імпорт в ЄС з Японії – на 6.3%.

Крім того, з 1 лютого 2019 року тимчасово було введено у дію Угоду про стратегічне партнерство між Японією і ЄС (набуде чинності після ратифікації всіма 28 членами ЄС). Важливо, що Угода про стратегічне партнерство покриває практично всі сфери можливої взаємодії сторін, включаючи спільні цінності демократії і свободи.