Ярослав Чорногор

Регіон:
Інше
Країна:
Угорщина
Тема:
Публічна дипломатія

2018 р. пройшов як кризовий у відносинах між Україною та Угорщиною, що змусило українських дипломатів і державних діячів докладати значних зусиль для збереження міждержавного діалогу, при цьому продовжувати захищати державні інтереси України. Не дивлячись на ряд проблем, це їм вдалося, і за основними напрямами Україна не втратила своїх позицій у відносинах Україна-Угорщина, хоча реального прориву реалізовано і не було.

Політичний інтерес/залученість

Протягом 2018 р. керівництво України мусило приділяти багато уваги двостороннім відносинами та прикладати значних зусиль для їх нормалізації і продовження конструктивної співпраці. В аналітичній доповіді до щорічного Послання Президента України до ВРУ вказується на потребу налагодження міждержавного діалогу та просування на шляху врегулювання конфліктної ситуації, що виникла у зв’язку із реакцією влади Угорщини на прийняття Закону України «Про освіту», а також сподівання на швидке подолання взаємних суперечностей, що дасть змогу відновити двосторонні партнерські відносини та зняти застереження угорської сторони в питаннях розвитку подальшого співробітництва ЄС і НАТО з Україною. Проте, у більшості випадках українські державні діячі наголошують на необхідності захисту інтересів України та висловлюють негативне ставлення до ультимативних вимог Угорщини щодо державної мовної політики, масової видачі угорських паспортів на Закарпатті, призначення уповноваженого чиновника по Закарпатській області та зовнішньополітичних демаршів проти євроатлантичної інтеграції України.

Інституційна співпраця

Інституційна співпраця щодо Угорщини була сконцентрована на координації між МОН і МЗС через необхідність подолати кризу у відносинах з Угорщиною, пов’язану з прийняттям у 2017 р. Закону Україні «Про освіту». Досить інтенсивно відбувалася інституційна співпраця на регіональному рівні, переважно в Закарпатті, що пов’язано з наявністю місцевої угорської громади та зацікавленістю місцевих еліт у залученні фінансової допомоги з боку Угорщини. Місцева влада, у т.ч. голова Закарпатської ОДА Г. Москаль, демонстрували підкреслено приязне ставлення до Угорщини і створювали сприятливі умови для реалізації угорських проектів в області. Така діяльність не узгоджувалася, а часто була протилежною до позиції центральної влади.

Стратегічне бачення

В офіційних документах стратегічного характеру окремо Угорщина не згадується. Але при розгляді важливих для України галузей як зразок для досягнення бажаного економічного та соціального рівня вказують країни ЄС, серед яких саме країни-сусіди є найближчими до України за умовами розвитку. Також це стосується питань безпеки та енергетичного забезпечення.

Діяльність

Зовнішня політика щодо Угорщини відбувалася переважно у форматі інтенсивних двосторонніх відносин. Контактів на вищому рівні через кризу у відносинах не було. Натомість відбувалися зустрічі, двосторонні консультації та контакти чиновників різних урядових відомств. Неодноразово зустрічалися міністри закордонних справ, інші міністри та заступники міністрів обох країн. Зокрема, відбулося сім зустрічей Міністра закордонних справ України П. Клімкіна з Міністром закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини П. Сійярто, у т.ч. і 22.06. на засіданні міжурядової комісії з розгляду питань Закону Україні «Про освіту», в якій також взяли участь Міністр освіти і науки України Л. Гриневич та Міністр людських ресурсів Угорщини М. Кашлер.

В угорських ЗМІ опубліковано декілька інтерв’ю з Л. Непоп та її статей, у яких пояснювалася позиція України стосовно мовного питання. Також відбувалася активна співпраця Посольства з українською громадою Угорщини, українськими митцями та громадськими активістами, які відвідували Угорщину для участі в круглих столах та інших публічних заходах, організованих ПУ.

Відбувалися українсько-угорські контакти щодо оборонної політики, забезпечення газопостачання, реалізації інфраструктурних проектів, розвитку будівельної та аграрної сфери, а також інших сфер бізнесу. Військовослужбовці брали участь у спільних міжнародних військових навчаннях. Продовжилася співпраця в рамках регіональних ініціатив, зокрема у форматі «В4» та діяльності багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса».

Результати

Зовнішня політика щодо Угорщини в 2018 р. була інтенсивна і часто мала напружений характер, адже Угорщина намагалася використати тематику двосторонніх відносин для тиску на Україну шляхом блокування засідання комісії Україна-НАТО та інших заходів. У МЗС України було прийнято рішення про призначення представника, відповідального за транскордонне співробітництво, яким став посол з особливих доручень М. Балтажі. Від Угорщини добилися припинення видачі угорських паспортів громадянам України у консульствах на території України. За вимогою України Угорщина мусила змінити назву посади урядового чиновника, що відповідав за співпрацю з Україною по Закарпатській області. Відбулося погодження призначення нового посла Угорщини в Україні, яким з листопада 2018 р. став І. Ійдярто. Також сторони погодили відкриття почесних консульств у м. Тернопіль та м. Шіофок.

Розвивалося співпраця у сфері енергетичної безпеки (домовленість про збільшення реверсу газу в 2019 р.) і транспортна кооперація (відкриття в Україні Бескидського тунелю, який є частиною транспортного коридору, що проходить також і через Угорщину, а також відкриття регулярного прямого залізничного сполучення між Мукачево та Будапештом).

Зовнішня торгівля між Україною та Угорщиною у січні-серпні 2018 р. мала тенденцію до зростання за рахунок збільшення імпорту та експорту. Питома вага обсягу зовнішньої торгівлі між Україною та Угорщиною склали 4% загального товарообігу України.

Було продовжено лікування та реабілітацію бійців, поранених у ході протидії російській агресії на Донбасі, а також оздоровлено дітей учасників АТО. Вкладено значні кошти в медичні та освітні заклади на Закарпатті. Слід відзначити, що більшість фінансової підтримки Угорщина продовжує спрямовувати в Закарпатську область, але також надавалися кошти на реалізацію проектів у Донецькій області. Головним досягненням у двосторонніх відносинах стало те, що «освітня» криза не призвела до припинення міждержавного діалогу та не змінила позицію Угорщини в питанні підтримки територіальної цілісності й суверенітету України.