Юрій Вдовенко

Регіон:
ЄС
Країна:
Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Данія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Іспанія, Швейцарія, Швеція, Туреччина
Тема:
Публічна дипломатія
ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ

У стосунках Україна – ЄС 2018 р. видався досить плідним з огляду на широкий спектр питань, за якими сторони змогли погодити взаємоприйнятний формат співпраці. Суттєвим виявом схвалення успіхів України в євроінтеграційному напрямі стало виділення ЄС 1 млрд євро макрофінансової допомоги. Водночас через постійну загрозу територіальній цілісності та суверенітету України з боку РФ та більш повільне, ніж бажане, розгортання ряду реформ ініціатива української сторони щодо подальшого поглиблення співпраці у цифровій, енергетичній і митній сферах, а також входження до Шенгенської зони в найближчому майбутньому залишаються дискусійними питаннями.

Політичний інтерес/залученість

Євроінтеграційний курс України у 2018 р. продовжив користуватись беззастережною підтримкою всіх гілок влади України. Як і в попередні роки, ключовими дійовими особами на цьому напрямі залишались Президент України, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також Міністр закордонних справ.

Завдяки внесенню Президентом України 3 вересня пропозицій до ВРУ щодо закріплення в Конституції європейського та євроатлантичного напрямів розвитку України можна говорити про послідовність і бажання фіксації незворотності обраного курсу на рівні найвищого керівництва держави. Підтримка ініціативи Президента 311 голосами депутатів ВРУ у першому читанні 22 листопада після визнання Конституційним судом внесених на розгляд пропозицій законними підтверджує переважаючу єдність парламенту щодо євроінтеграційного курсу України.

Попри те, що президентські передвиборчі перегони офіційно стартують лише наприкінці грудня поточного року, переважна більшість кандидатів, що планують змагатись за пост Президента, декларують курс на подальше посилення відносин України з ЄС у разі перемоги. Найбільш безапеляційні заяви з цього приводу лунають із вуст чинного Президента.

Інституційна співпраця

Інституційно євроінтеграційний напрям протягом року не зазнав суттєвих змін. Водночас з’явилися перші видимі плоди діяльності Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, створеного наприкінці 2017 р. Зокрема, Урядовий офіс розпочав координацію системного планування та реалізації заходів державної політики у відповідності до зобов’язань України у сфері євроінтеграції. Найвагомішим його доробком є затверджений Урядом спеціальний План заходів з виконання УА, що встановлює чіткі терміни та відповідальність сторін за її імплементацію. Він включає близько 2000 завдань, кожне з яких відповідає окремій статті УА або впроваджує визначені норми права ЄС (acquis communautaire) у 27 сферах. Виконання завдань покладається на 77 відповідальних та додаткових 29 органів влади за згодою. План заходів у такий спосіб створює цілісну картину і спрощує не тільки розуміння алгоритму українського поступу у сфері євроінтеграції, але і контроль за ходом виконання поставлених задач як з боку самого уряду, так і громадянського суспільства.

Натомість поточний стан успішності влади у виконанні УА за найоптимістичнішими оцінками сягає менше 50%, що свідчить про існування значних перепон саме на практичному рівні реалізації планів і негативно позначається на іміджу «євроінтеграційних чиновників», та ставить під сумнів спроможність української влади дотримуватись попередньо взятих на себе обіцянок.

Стратегічне бачення

У найближчі роки не варто прогнозувати появи більш стратегічного договору з ЄС, ніж існуюча УА. Інша справа – її актуальність. У 2018 р. Рада асоціації вперше за п’ять років прийняла рішення про перегляд УА в частині енергетики, цифрового ринку та взаємовизнання сертифікатів відповідності на промислову продукцію, що загалом відкриває для України нові перспективи і можливості.

Окремої згадки заслуговує також схвалення Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання УА на 2018-2019 рр., що містить перелік із 57 законодавчих актів, які потребують ухвалення ВРУ за сферами їх відповідності до розділів УА та Річний План заходів з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 рр., який визначає план та порядок проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадськості.

Діяльність

Інтенсивність контактів між Києвом та Брюсселем з 2014 р. є традиційно високою, але у 2018 р. кількість зустрічей, спільних заходів та телефонних розмов українського керівництва з партнерами з ЄС та його держав-членів перевищила відповідні показники за попередні роки. Щоправда активне просування двостороннього порядку денного поступалося місцем необхідністю винесення на обговорення більш пекучих тем, зокрема захисту територіальної цілісності та суверенітету України і протидії російській агресії у зв’язку з загостренням ситуації в Азовському морі. Через це значно сповільненими є переведення в практичну площину ініціатив щодо інтеграції України до Цифрового спільного ринку, Енергетичного союзу, Шенгенської зони, а також поглиблення співробітництва у митній сфері.

Результати

Найбільш вичерпно успіхи України в євроінтеграції було окреслено в Спільній заяві за результатами ювілейного Двадцятого Саміту Україна – ЄС, що відбувся 9 липня 2018 року у Брюсселі. У ній, зокрема, йдеться про позитивні результати реформ у сфері охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, децентралізації, державного управління, а також у сфері державних закупівель та охорони навколишнього середовища. Водночас наголошується на необхідності докладання подальших зусиль для покращення ділового та інвестиційного клімату, захисту прав суб’єктів господарювання, реформування енергетичного сектору тощо.

Українському керівництву також вдалось винести на спільне обговорення поглиблення взаємодії для протидії зовнішньому втручанню у виборчі процеси в Україні та ЄС, а також ініціативи щодо «патронажу» держав-членів ЄС над містами та районами підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей.

У вересні було підписано Угоду щодо макрофінансової допомоги Україні з боку ЄС на суму 1 млрд євро (що має не тільки економічне, а, насамперед, і політичне значення), а вже наприкінці листопада Єврокомісія ухвалила рішення про виділення Україні першого траншу.

ЕКОНОМІЧНА СПІВПРАЦЯ

2018 р. демонструє продовження позитивних трендів у розвитку економічного співробітництва України та ЄС. Зберігається політична єдність та належна міжінституційна співпраця щодо реалізації політики євроінтеграції. Посилюється тенденція зростання зовнішньоторговельного обороту. За підсумками 5-го засідання Ради асоціації Україна та ЄС підписано низку угод у сфері інфраструктури, енергоефективності, технічного співробітництва. Проблемними питаннями двостороннього порядку денного лишаються низькі темпи імплементації УА в частині ГВЗВТ та залучення європейських інвестицій.

Політичний інтерес/залученість

2018 р. засвідчує збереження тенденцій європейського поступу України. Усі політичні гравці (Президент, Парламент, Уряд) демонструють інтерес та залученість у процеси європейської інтеграції. Фундаментом економічної співпраці з ЄС продовжує виступати УА в частині ГВЗВТ, й увага основних стейкхолдерів спрямована на процеси її імплементації. Зближення з ЄС в економічній сфері охоплює широке коло питань, у т.ч. поза межами ГВЗВТ (малий та середній бізнес, цифрова економіка, фінансові послуги, транспорт, регіональне та транскордонне співробітництво, соціально-трудові відносини тощо). Актуальним та ефективним напрямом поєднання зусиль з європейськими партнерами лишається застосування економічних важелів у стримуванні російської агресії та підтримка реформ в Україні з наданням макрофінансової допомоги. Цьогорічне Послання Президента України до ВРУ не визначає нових завдань щодо розвитку економічного співробітництва з ЄС на відміну від попереднього року.

Інституційна співпраця

Органи влади забезпечили у 2018 р. належний рівень інституційної співпраці, який ознаменувався відсутністю суттєвих протистоянь. Зокрема, було досягнуто порозуміння та знято чутливе для європейської сторони питання щодо мораторію на експорт необробленої деревини. Внутрішню координацію європейської інтеграції забезпечує Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції і Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Міжінституційна співпраця в економічному вимірі реалізується через такі формати, як Рада з просування експорту та Офіс з сприяння експорту. Розширюється діалог органів влади з ПГС Україна – ЄС та УНП ФГС СхП. На двосторонньому рівні продовжується співробітництво з Групою ЄК з підтримки України, працюють формати, передбачені УА та СхП, а також започаткована діяльність нових, створених у відповідності до вимог УА, – Ради з питань торгівлі та сталого розвитку і Дорадчої групи з питань торгівлі та сталого розвитку.

Стратегічне бачення

Стратегічне бачення економічної співпраці з ЄС, як і раніше, ґрунтується на положеннях УА в частині ГВЗВТ, головним імплементаційним документом якого є План заходів щодо виконання УА, затверджений у попередньому році КМУ. До середньострокових цілей відносяться також положення Спільного робочого документу «Східне Партнерство – 20 очікуваних досягнень до 2020 р.: фокусуючись на головних пріоритетах та реальних результатах», де економічні питання включені до Пріоритету І «Економічний розвиток та ринкові можливості». Експортна стратегія України («Дорожня карта» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 рр., схвалена КМУ 27.12.2017 р., містить окремі пункти стосовно розвитку співпраці з ЄС. МЕРТ проводяться національні консультації з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій. На форумі «Україна на Єдиному цифровому ринку ЄС» (18.12) було презентовано проект Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС та план заходів з її реалізації. На виконанні завдань всередині країн концентрується річний План пріоритетних дій уряду на 2018 р. Проголошені у 2017 р. ініціативи приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, вступ в дію Спільного авіаційного простору у 2018 р. лишаються без змін.

Діяльність

Ювілейний 20-й Саміт Україна-ЄС більшою мірою підбив підсумки попередньої діяльності, аніж визначив подальші кроки щодо поглиблення економічної інтеграції партнерів. У підсумковій заяві ЄС очікує на подальші зусилля України, необхідні для покращення ділового та інвестиційного клімату, а також захисту прав суб’єктів господарювання, у т.ч. права інтелектуальної власності, права на географічні позначення, послуги та поводження в морських портах.

На четвертому засіданні Комітету асоціації між Україною та ЄС було обговорено прогрес виконання УА, питання економічної та секторальної інтеграції, стратегічні комунікації, подальшу співпрацю. Поява нових форматів співробітництва матеріалізувалась через інавгураційне засідання Ради з питань торгівлі та сталого розвитку та установче засідання української сторони Дорадчої групи з питань торгівлі та сталого розвитку. Крім того, у 2018 р. відбулись друге засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку та п’яте засідання Ради асоціації Україна та ЄС. Протягом року відбувались численні заходи економічного спрямування: засідання платформ, панелей, робочих зустрічей на міністерському та експертному рівнях. Була проведена робота з реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 млрд євро). Натомість ускладнюється ситуація з виконанням УА в частині ГВЗВТ, темпи імплементації якої не відповідають зобов’язанням, взятим на себе Україною.

Результати

Звіт ЄС про виконання Україною УА підкреслює певний прогрес у сферах санітарних і фітосанітарних питань, корпоративного законодавства, державних закупівель і захисту довкілля. Зокрема, було підвищено ефективність управління державним майном у результаті послідовних економічних реформ (великі державні підприємства продовжили збільшувати прибуток під керівництвом незалежних наглядових рад, сотні менших – успішно приватизовано), було впроваджено законодавство з енергоефективності, у т.ч. створення Фонду енергоефективності. Водночас відзначено незначний прогрес у створенні незалежних операторів у сфері газу та електроенергії.

У результаті реалізації Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди між Україною та ЄС щодо Четвертої програми макрофінансової допомоги Україні стали доступними кошти в обсязі 1 млрд євро. За підсумками п’ятого засідання Ради асоціації Україна та ЄС 17.12.2018 р. підписано низку угод у сфері інфраструктури, енергоефективності, технічного співробітництва. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України перевищує 40%, зовнішньоторговельний оборот демонструє тенденції стійкого зростання. Декларативними лишаються наміри ЄС зміцнювати пов’язану з інвестиціями підтримку за допомогою Зовнішнього інвестиційного плану. У 2018 р. ЄС вчергове поновив економічні санкції проти РФ, що в умовах протидії гібридним загрозам є успіхом української дипломатії, оскільки збереження європейської єдності у даному питанні стає дедалі складнішим завданням.