Сергій Герасимчук

Регіон:
ЄС
Країна:
Україна
Тема:
Європейська інтеграція

Поляризація українського соціуму, поділ на чорне і біле, а також травматизованість суспільства позначилися й на оцінках здобутків і провалів зовнішньої політики України, що виявило експертне опитування Ради зовнішньої політики «Українська призма» проведене 9-17 грудня.

Причини для песимізму

Вочевидь, найбільш контраверсійною виявилась оцінка нещодавнього Нормандського саміту в Парижі. Щодо саміту було чимало як позитивних так і негативних очікувань. Його результати опитані експерти здебільшого вважають успіхом (29%) проте є й ті, хто вважає саміт провалом року – 9%. Таким чином, Нормандський саміт водночас потрапляє і до п’ятірки найгучніших перемог, так і до топу найбільш прикрих поразок української дипломатії. Провал переговорів у Мінську, а відтак невиконання рішень саміту, яке стало очевидним вже після опитування, ймовірно, скоротило б кількість тих, хто вважає саміт досягненням і збільшило б табір тих, хто вважає його невдачею.

Ще більшим провалом експерти вважають те, що Україна не спромоглася уникнути втягування у гучний скандал із Дональдом Трампом, який вже охрестили «Україногейтом». Так вважає 40% опитаних. 13% навіть назвали ситуацією найбільшим провалом «п’ятирічки». Понад половина експертів також вважають, що зовнішня політика щодо США не зовсім або повністю не відповідає їхнім очікуванням. Тож не дивно, що, на думку експертів, серед завдань зовнішньої політики України американський напрям має бути серед пріоритетів. Так вважає 20% опитаних.

Песимісти також дорікають, що впродовж року Україна не завадила поверненню Росії до ПАРЄ (13%), не спромоглась зупинити будівництво Північного потоку і не уникла розпаду проукраїнської коаліції у світі. Серед головних поразок впродовж останніх 5 років – продовження війни з Росією та невигідні Україні Мінські домовленості, брак помітного поступу на євроатлантичному напрямі та помітне погіршення відносин із сусідами. Окремо експерти згадали, про те, що на міжнародній арені втратило свою гостроту питання повернення Україні Криму.

Підстави для оптимізму

Разом з тим, є певні підстави й для оптимізму. По-перше, лише впродовж останнього року до числа здобутків можна віднести перемоги України у міжнародних судах (так вважає 18% опитаних експертів). По-друге, збережено режим санкцій (17% вважає це перемогою року і приблизно така ж кількість – 16% – перемогою останніх п’яти років). Зрештою, звільненено частину українських полонених (9%) хоча цей процес ще вкрай далекий від завершення.

Чимало українських здобутків пов’язані з Євросоюзом. Безперечними перемогами останніх п’яти років 26% опитаних вважає набуття чинності Угодою про асоціацію, а 24% – «безвіз» з ЄС. На думку переважної більшості опитаних (73%) зовнішня політика України щодо ЄС повністю або частково відповідає їхнім очікуванням. Представництво України в ЄС екперти віднесли до п’ятірки тих, які найбільш продуктивні у представленні та захисті інтересів України за кордоном. 65% вважає ЄС регіоном найбільш перспективним для просування інтересів України, а виконання Угоди про асоціацію та європейську інтеграцію віднесли до числа пріоритетних напрямів 38% і 23% відповідно.

Вірні друзі та затяті супротивники

Не стало сюрпризом, що серед держав найбільш вороже налаштованих до України 99% опитаних назвали Росію. Чимало тих, хто незадоволений українською політикою стосовно Росії – 59%, вважає, що зовнішня політика щодо РФ не зовсім відповідає або й цілком не відповідає їхнім очікуванням. Природно також те, що 86% експертів вважає протидію російській агресії пріоритетом на наступний рік.

З чималим відривом на другій позиції серед вороже налаштованих держав опинилася Угорщина (64% опитаних). Примітно, що Угорщина посідає другу позицію у цьому негативному рейтингу вже другий рік поспіль. Третю та четверту сходинки серед найбільш ворожих Україні держав зайняли близькі до РФ Білорусь та Сербія. Схоже, українські експерти мало вірять у «слов’янську дружбу».

Несподіванкою стало те, що на п’ятій позиції опинилась Франція (ще торік її ділили Австрія та КНДР). Напевно, українські експерти не оцінили «флірту» президента Макрона з російським візаві Путіним.

Як і минулого року, п’ятірку найбільш дружніх до України держав очолила Литва (78%). Увійшли до п’ятірки також Канада, Польща, США та Естонія. Зміни у порівнянні з минулим роком незначні. До п’ятірки повернулась Польща і це можна пояснити поступом у двосторонньому діалозі, а вибула з неї Великобританія, що не дивно на тлі внутрішніх клопотів на Альбіоні та Брекзіту.

На чому зосередитися?

На думку експертів найбільшою мірою ефективній зовнішній політиці України заважають відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики (81%), брак уваги до кадрового питання (61%), недостатня координація між органами державної влади (44%). Звісно, більше половини опитаних (51%) також вважає, що шкодить ефективності й зовнішня агресія з боку Росії, проте, як бачимо, більшість проблем криється у самій Україні. А отже й ключ до успіху української дипломатії у Києві.